Їй здавалося, що її дитина не такий як всі. Про аутизм
Юля якось дивно весь час говорила про своїй маленькій дочці: – Вона у мене відстала якась. Примхлива..
Нічого не їсть..
Нічого не вміє..
Причому нам здавалося, що її Настя абсолютно звичайна дитина. Просто очікування мами явно завищені.
А нещодавно Настя пішла в садок і Юля заявила: – Моя Настя аутист. І вихователька зі мною згодна. Разом ми розбиралися, що таке аутизм і як його розпізнати.
Причин аутизму може бути багато. І ніхто поки точно не знає, звідки він береться. Головне — вчасно помітити симптоми.
Може, Юля і права, що заметушилася. Часто цю проблему першими помічають саме батьки. Юля розуміє, що всі діти різні, але завжди вишукує якісь норми розвитку і шукає у своєї дитини порушення цих норм.
Це можуть бути абсолютно різні прояви порушень, у кожної дитини свої. Але є якісь загальні ознаки, за якими можна запідозрити, що щось не так. Дитина уникає зорового контакту.
Не йде на контакт з дорослими і дітьми. Не виявляє інтересу до навколишніх предметів і людей. Не любить обійми і дотики.
Не відгукується на своє ім’я і довго говорить про себе в третій особі. Любить самотність. У дитини є порушення мови.
Холодний або навпаки надмірно прив’язаний до мами. Сильно реагує на інтенсивні зовнішні подразники. І реакція буває непередбачуваною.
Незвичайним чином використовує іграшки або використовує незвичайні предмети для ігор. Немає відповідної посмішки. Неадекватно реагує на прохання.
Повторює почуті слова або частини слів. Повторює одні й ті ж рухи. Жорстко прив’язаний до звичного розпорядку дня і бурхливо реагує на його зміну.
Батьки часто бачать проблему, але сподіваються, що до семи років вона розсмокчеться і дитина піде в школу. Таких чудес не буває. Важлива своєчасна корекція.
І Юля не з таких, вона виявилася спостережною мамою. І помітила порушення. Звернулася до психолога, а потім до невролога.
Тепер Настею займаються спеціалісти: психолог, дефектолог і логопед. Більше всіх у цю роботу включена сама Юля. Виявляється, корекція аутиста – це велика праця.
Саме мамі доводиться давати дитині побутові навички. Зазвичай бувають дві схеми розвитку, які спостерігають батьки. Аbo до року-півтора все було нормально, а потім стало помітно, що щось йде не так, або все-таки прояви були, і батьки це розуміють заднім числом.
