Туберкулін: інструкція із застосування

туберкулін, діагностичні препарати, що застосовуються для виявлення алергічної реакції у осіб, інфікованих туберкульозними бактеріями. Вперше отримано Р. Кохом. В Україні випускають: рідкий туберкулін, або альттуберкулін Коха (АТК) – отримують шляхом випарювання рідкого середовища, на якій вирощувалися бактерії туберкульозу; сухий очищений туберкулін (ППД) – за допомогою додавання до фільтрату бактерій обложників білок хімічних речовин, з подальшим очищенням; рідкий очищений туберкулін (ППД-Л) – шляхом стандартних розведень сухого очищеного туберкуліну. Застосовують для туберкулінових проб (реакція Манту, реакція Пірке), за допомогою яких виявляють осіб, які підлягають щепленню проти туберкульозу, як метод ранньої діагностики та оцінки перебігу туберкульозного процесу. Для масових обстежень в Україні застосовується тільки внутрішкірна проба Манту. У ветеринарії туберкулін застосовують для алергічної діагностики туберкульозу. Препарат вводять під шкіру (поміняється рідко), під шкіру і в кон’юнктивальний мішок. Позитивно реагують тварини (запальний набряк при внутрішньошкірному введенні і гнійний кон’юнктивіт при очній пробі) вважаються хворими туберкульозом.

Туберкулін в його класичному вигляді був винайдений в 1890 відомим німецьким лікарем Робертом Кохом, який відкрив і збудника туберкульозу – мікобактерію, названу на його честь паличкою Коха.

Спочатку туберкулін представляв собою продукт розпаду мікобактерій туберкульозу, яких позбавляли активності шляхом нагрівання, і він містив багато домішок: залишки поживного середовища, на якій вирощували бактерії, солі та інші речовини, що впливали на чистоту реакції і ускладнювали оцінку результату проб.

З кінця 60-х років ХХ століття були розроблені більш чисті препарати туберкуліну, позбавлені домішок, що містять білковий компонент туберкульозної палички, так званий PPD (Purified Protein Derivate – очищений дериват білка).

У всіх республіках колишнього Радянського Союзу і до сьогодні застосовується отриманий українським науковцем М.А.Лінніковою препарат ППД-Л туберкулін, очищений від білкових фракцій живильного середовища.

Сучасний препарат туберкуліну для масової туберкулінодіагностики є очищеним туберкульозним алергеном і в стандартному розведенні містить в 0,1 мл 2 ТО (туберкулінових одиниць).

Він являє собою суміш фільтратів туберкульозних культур (людський і бичачий вид), які вбиті нагріванням, обложені трихлороцтовою кислотою, оброблені етиловим спиртом і ефіром, розчинені в фосфатному буферному розчині (грає роль стабілізатора) і фенолу (грає роль консерванту).

Початком туберкуліну є алерген туберкулопротеїн, що викликає при внутрішньошкірному введенні у інфікованих або вакцинованих пацієнтів специфічну реакцію гіперчутливості за сповільненим типом, яка проявляється як місцева реакція – гіперемія і інфільтрати (папули).

Показання до застосування туберкуліну

Туберкулін призначається для масової туберкулінодіагностики населення, щоб: • відібрати контингент для ревакцинації БЦЖ, і також перед першою вакцинацією дітей віком від 2 місяців і старше; • діагностувати туберкульоз, в тому числі, щоб виявити в ранній стадії початкові і локальні форми туберкульозу у маленьких дітей і підлітків; • визначити інфікування мікобактеріями туберкульозу.

Протипоказання до застосування туберкуліну

Згідно з інструкцією до туберкуліну, вакцинацію препаратом не можна здійснювати при: поширених шкірних захворюваннях, епілепсії, гострих, хронічних інфекційних і соматичних захворюваннях у період загострення, алергічних станах (ревматизмі в гострій і підгострій фазі, бронхіальній астмі, ідіосинкразії, яка має виражені шкірні прояви в період загострень).

Пробу Манту можна ставити через місяць після того, як зникнуть всі клінічні симптоми або відразу після того, як було знято карантин. Не можна проводити проби Манту в таких дитячих установах, де є карантинний термін по дитячих інфекціях. Профілактичні щеплення мають здатність впливати на підвищене чутливість до туберкуліну.

У зв’язку з цим, туберкулінодіагностика повинна бути запланована до того, як будуть проводитися профілактичні щеплення проти різноманітних інфекцій. У разі проведення профілактичного щеплення туберкулінодіагностика повинна здійснюватися не раніше, ніж через місяць після неї.

Щоб виявити протипоказання, лікар або медична сестра в день, коли ставиться туберкулінова проба, проводять огляд та опитування осіб, що піддаються пробі.

Побічні ефекти туберкуліну

Реакція на вводиться туберкулін знаходиться в прямій залежності від того рівня специфічної реактивності, на якому знаходиться даний організм. Згідно з відгуками до туберкуліну, у окремих пацієнтів, які мають високу ступінь гіперчутливості за сповільненим типом до туберкуліну, місцеві реакції можуть проходити спільно з лімфаденітом і лімфангітом.

Також іноді спостерігається загальна реакція у вигляді загального нездужання, головного болю, підвищеної температури.

Здоровим особам, у яких реакція проби Манту сумнівна або позитивна, і дітям, у яких негативна реакція на туберкулін, але не підлягають вакцинації БЦЖ, проведення всіх профілактичних щеплень можна проводити тільки безпосередньо після оцінки результатів проби Манту.

Додати коментар

Туберкулін: інструкція із застосування, види, імунодіагностика, алергія, склад, введення, реакція, діагностика

У медицині користується популярністю препарат, який використовується для підтримки активності імунної системи і запобігає зараженню здорового організму туберкульозом. Він має назву Туберкулін. Інструкція по застосуванню засобу включає інформацію щодо складу, показань до використання і можливих заборон щодо застосування.

Склад

Сучасна медицина не стоїть на місці, тому до складу туберкуліну вносилися коригування на відміну від того, який використовувався в минулому столітті.

Першорядний склад туберкуліну включав в себе велику кількість різноманітних домішок, з часом для приготування ліків почали застосовувати попередньо оброблений компонент. Головна речовина туберкуліну є продуктом життєдіяльності палички Коха – головного збудника інфекції.

Особливість їх полягає в тому, що вони не знаходяться в стадії активності. Крім цього, для створення препарату використовується фенол, застосовуваний в якості консерванту.

Існувало чимало суперечок щодо цього елемента, так як за своєю природою він є токсичний і згубний для організму. В даному випадку судити про шкоду туберкуліну не представляє сенсу, так як в пробі він міститься в невеликих кількостях.

Відмічаються різновиди туберкуліну в залежності від форми випуску. Він може бути у вигляді порошку білого кольору або очищеного речовини для традиційного розведення. Ефективність засобу в даному випадку аналогічна в обох формах.

Вакцина випускається у формі розчину в ампулах. Для збереження важливо контролювати температуру зберігання. Вона повинна бути в межах 2-8 градусів. Краще віддати перевагу зберіганню туберкуліну в холодильній камері. Безпосередньо перед розкриттям ампула піддається обробці за допомогою етилового спирту.

Ці таблетки спалюють 14 кг жиру за місяць! Продаються в кожній аптеці.

Для відкриття необхідно підперти шийку спеціальним ножем. Після цього туберкулін набирається в одноразовий стерильний шприц з тонкою голкою. Перед введенням місце проколу також обробляється спиртом. Введення здійснюється в верхні шари епідермісу, після чого, переконавшись у відсутності крові, вводиться сам препарат.

Процедура проводиться медичним працівником, який отримав допуск до туберкулінодіагностики.

Фармакологічна дія

Туберкулін відноситься до групи діагностичних препаратів. Він використовується в наступних випадках:

• для діагностування туберкульозу у дітей віком до 16 років;
• для осіб, що відносяться до групи ризику (більш схильні до інфікування);
• з метою визначення необхідності здійснення ревакцинації.

Перед використанням туберкуліну пацієнт повинен розуміти, що його застосування в якості щеплення не здатне привести до зараження організму туберкульозом. Це всього лише метод виявлення присутності палички Коха на ранніх етапах розвитку патологічного процесу.

Після потрапляння туберкуліну в організм відбувається реакція на нього, яка через 72 години видає підсумкову реакцію організму і відповідь щодо можливої ​​присутності палички Коха.

Показання до застосування

Існує ряд випадків, при яких необхідне використання туберкуліну. Першочергово він використовується для діагностики туберкульозу.

Методика дозволяє дослідити велику кількість людей. В процесі виявляються особи, які належать до групи ризику, і тим, кому в обов’язковому порядку рекомендовано проведення ревакцинації.

Не менш важливим є підготовка новонароджених до першої вакцинації туберкуліном.

Введення туберкуліну рекомендується здійснювати під внутрішню шкірну область. Процедура має назву проба Манту.

Під час заходу пацієнт повинен перебувати в положенні сидячи, особливо, якщо у нього раніше спостерігалася тимчасова втрата свідомості. Для процедури використовуються виключно шприци одноразового використання. Після розтину туберкуліну ампула може зберігатися не довше ніж дві години. Голка вводиться в шкірні покриви паралельно поверхні.

Протипоказання

Незважаючи на високу ефективність препарату, туберкулін дозволяється використовувати не для всіх пацієнтів. До основних протипоказань відносяться:

• наявність патологічних процесів на шкірних покривах;
• при виявленні нападів епілепсії;
• період загострення різного роду інфекційних і соматичних захворювань гострої або хронічної етіології;
• індивідуальна непереносимість компонентів складу, що супроводжується проявом алергічної реакції.

Постановка проби Манту з туберкуліном дозволяється тільки через місяць після завершення запального процесу в організмі. Вкрай заборонено здійснювати вакцинацію туберкуліном в установах, де встановлено карантин щодо інфекцій у дитячому віці.

Важливо правильно зробити поєднання реакції Манту і профілактичних щеплень через підвищену чутливість. Використання туберкуліну допустимо тільки через місяць після планового щеплення. Перед процедурою лікар проводить огляд та опитування щодо можливої ​​алергії на туберкулін.

Після введення туберкуліну можливе виникнення побічних реакцій з боку організму.

До найбільш поширених відносяться виникнення больового синдрому в місці проколу, підвищення температури тіла, головний біль і алергічна реакція.

В більшості випадків ознаки проходять самостійно. При збереженні симптоматики протягом тривалого часу слід звернутися за допомогою до лікаря.

Інструкція по застосуванню, спосіб і дозування

Після постановки щеплення шляхом підшкірного введення туберкуліну протягом 72 годин відбувається реакція організму. По закінченні цього часу здійснюється оцінювання результатів шляхом огляду утвореного червоного плями (папули). Важливо дотримуватися строго встановленої дози препарату і перед проколюємим місцем введення туберкуліну обробити спиртовим розчином.

Результати оцінюються наступним чином:

• при виявленні почервоніння розміром, що перевищує 6 мм, результат вважається позитивним;
• почервоніння в межах 2-5 мм – сумнівний;
• 0-1 мм – негативна реакція організму.

Місце введення туберкуліну встановлюється між зап’ястям і ліктьовим суглобом. Одна ампула туберкуліну розрахована на проведення 10 процедур. При проведенні процедури важливо не тільки правильно записати отримані результати, але й чітко дотримуватися інструкцій.

Це дозволить в подальшому отримати достовірні результати. Випадків передозування препаратів виявлено не було, тому можливі ознаки досі не вивчені. Вкрай забороняється змішувати туберкулін з іншими різновидами препаратів.

Це може призвести до негативних наслідків.

На отримання кінцевих результатів реакції можуть впливати різні чинники. Підвищена чутливість препарату найчастіше спостерігається при активній бронхіальній астмі, ревматизмі, запальних процесах в легенях, скарлатині і патологіях аутоімунного характеру.

Нерідко можливе виявлення зниження чутливості.

Особливо це спостерігається в момент прийому антигістамінних препаратів, використанні медикаментів групи кортикостероїдів, застосуванні вітамінних комплексів з підвищеним вмістом вітамінів групи В, С і Д, при опіках поверхні шкіри і в результаті проведення вакцинації проти поліомієліту.

Підвищення чутливості до туберкуліну виявляється в період весняних місяців. В осінній період спостерігається зниження.

Це пов’язано з насиченням організму людини вітаміном С, який здатний діяти як антигістамінний засіб. З цієї причини, по можливості, рекомендується ставити пробу Манту в один і той же період.

Аналоги

В даний час туберкулін є єдиним препаратом, що застосовується з метою постановки туберкulinової проби. Це не є вакциною, отже, аналоги відсутні. При відсутності можливості проведення проби Манту з використанням туберкуліну через наявні протипоказання можна скористатися іншими методами діагностики.

До додаткових способів визначення туберкульозу в організмі відносяться лабораторне дослідження біологічного матеріалу (крові і сечі), рентгенографічне дослідження, проведення діаскінтесту, дослідження ПЛР (метод здійснюється після забору мокротиння з області шлунка). Ці методи вважаються не менш затребуваними і достовірними.

Склад туберкуліну і інструкція із застосування препарату

Туберкулін призначений для вироблення імунітету проти туберкульозної палички. В Україні і на території пострадянського простору з вакцинацією проти туберкульозу знайомий кожен: щеплення починають робити з самого народження. Щоб убезпечити себе і своїх близьких, важливо ознайомитися з перевагами та недоліками вакцини туберкулін та інструкцією по застосуванню.

Склад і форма випуску

Туберкулін – це визначення, вперше з’явився на початку XX ст. За цей час препарат зазнав ряд змін і доопрацювань. Існують такі види туберкуліну, як:

• туберкулін Коха, який представляє собою вбиту культуру туберкульозних бактерій;
• очищений туберкулін, який вважається більш ефективним і застосовується досі в сучасній медицині.

До складу туберкуліну входять знешкоджені бактерії туберкульозу, які спочатку вбивають довготривалим нагріванням. Для препарату потрібні тільки білкові продукти життєдіяльності цих бактерій. Застосовуються як людські, так і бичачі туберкульозні мікроорганізми. Отримання туберкуліну відбувається наступним чином:

• мікобактерії нагріваються;
• проходять додаткове очищення ультрафільтрацією;
• обробляються трихлороцтовою кислотою і медичним спиртом;
• компоненти стабілізуються за допомогою фосфатного буферного розчину.

Ці маніпуляції дозволяють отримати основний діючий компонент – туберкулопротеїн, який є алергеном. Речовина здатна викликати реакцію у пацієнтів, в організмі яких присутній живий вірус.

Найпоширенішими варіантами перевірки є проби Манту і Пірке. Основна різниця полягає в методі нанесення препарату: при першому варіанті – введення під шкіру, а в другому – нанесення зовнішніх подряпин скарифікатором.

Виробляється препарат у декількох видах:

1. Очищений готовий розчин, який містить консерванти і натрій хлорид. Випускається в ампулах 2 ТУ туберкуліну, з розрахунку 1 ампула на 1 людину. Рідина прозора, без кольору і осаду. Термін придатності ін’єкції – 1 рік. Застосовується для щорічного скринінгу населення.
2. Туберкулін очищений у сухій формі для багаторазового розведення. В ампулі міститься порошок білого або сірого кольору. Склад сухої речовини аналогічний попередньому варіанту. Єдина відмінність – порошок необхідно розвести розчином натрію хлориду. Дозування 1 ампули – 50000 ТІ. Застосовується в профільних установах, де є персонал, навчений правильно розрахувати разову дозу. Термін зберігання препарату – 5 років.

Характеристика хворих типу Туберкулінум в гомеопатії описується як неспокійні пацієнти, схильні до частих змін місць, вражень, настрою. У них зазначається неспокійний сон, депресія, меланхолія, маніакальні нахили.

Гомеопатичний тип Tuberculinum у дітей проявляється закритими джерельцями при народженні, що тягне за собою порушення неврологічного характеру.

Як діє

Основна дія препарату полягає в пробудженні реакції людського організму на складові компоненти. Туберкульозні бактерії вводяться під шкіру, групуються і деякий час залишаються на одному місці. Сторонні організми привертають увагу лімфоцитів, які розташовуються в сусідніх судинах.

Реакція сприяє утворенню ущільнення і почервоніння в місці введення мікобактерій, яке отримало назву інфільтрат або папула.

Якщо в організмі вже є туберкульозна паличка, значить, лімфоцити вже розпізнають її протеїн, і при введенні нових частинок починають їх атакувати. За рахунок цього папула збільшується в розмірі. На проходження всіх етапів потрібно 24-72 години. Тому результат проби вимірюють тільки через 3 доби.

Якщо сказати простіше, відбувається імітація зараження туберкульозом, і організм починає імунізацію – виробляє антитіла, які допомагають протистояти інфекційним бактеріям. Туберкулінодіагностика дозволяє перевірити наявність або відсутність імунітету до паличок Коха, які є збудником туберкульозу.

Показання до застосування

Туберкулін не можна називати щепленням або ліками, бо він не захищає від туберкульозу і не здатний його вилікувати. Його застосовують з метою виявлення захворювання на ранній стадії, коли інші симптоми ще не дають про себе знати. Туберкулінові проби в стандартному режимі роблять 1 або 2 рази на рік.

Щорічна перевірка проводиться для ранньої діагностики захворювання дітям з 12 місяців перед вакциною БЦЖ або повторною вакцинацією. Регулярна масова діагностика дозволяє вести контроль за епідеміологічною ситуацією в окремому регіоні або цілій країні.

Двічі на рік діагностику роблять, якщо:

• був контакт з хворим;
• відсутня щеплення від туберкульозу;
• є патології, які знижують імунітет: виразкові хвороби, онкологічні захворювання, ВІЛ, цукровий діабет, порушення крові та ін.;
• проявляються симптоми, характерні для туберкульозу;
• проводиться лікування від палички Коха;
• пацієнт знаходиться в соціальній групі ризику.

Протипоказання

Проба Манту здатна виявити захворювання на ранніх стадіях, тому не рекомендується нехтувати нею, особливо в умовах складної епідеміологічної ситуації у світі. Як і у будь-якого медикаменту, у туберкуліну є ряд протипоказань, які бувають постійні і тимчасові.

До постійних обмежень відносяться:

• алергія на туберкулін;
• бронхіальна астма;
• епілепсія.

Тимчасовими вважаються протипоказання, які не дозволяють проводити пробу тільки в даній ситуації і переносять на інший період. До них відносять:

• загострення хронічного захворювання;
• шкірні патології в гострій фазі;
• ГРЗ або інша інфекційна хвороба;
• алергічне захворювання в активній фазі;
• будь-яка вакцинація менш ніж за місяць до проведення проби;
• карантин у навчальному закладі і місяць після його закінчення.

Перед діагностикою не рекомендується вживати нові або високоалергенні продукти, щоб уникнути небажаної реакції і отримання недостовірних результатів. Якщо у пацієнта спостерігається алергія на медикаменти, лікарі радять перед пробою провести аналіз на туберкулін, щоб виключити індивідуальну непереносимість препарату.

Календар проб

Туберкулінова діагностика обов’язкова для дітей від 1 до 16 років. У рідкісних випадках, коли новонародженому не зробили щеплення БЦЖ, проба Манту ставиться дитині старше 8 тижнів.

Пацієнтам, які знаходяться в зоні ризику, імунодіагностика проводиться кожні півроку, поки не знизиться загроза інфікування.

Зоною ризику вважається проживання на території з високим відсотком захворювань, або якщо в сім’ї, серед друзів, сусідів є хворі на туберкульоз.

У разі, коли дитина знаходиться в стадії лікування від палички Коха, діагностику проводять кожні 3 місяці до повного лікування.

Алгоритм введення

Для введення туберкуліну застосовують спеціальні голки з скошеним зрізом. Шприци – одноразові. Обробка, знезараження і повторне використання шприців категорично забороняється.

Алгоритм дій внутрішньошкірного введення препарату наступний:

1. Медик надягає стерильні рукавички і розкриває ампулу з туберкуліном.
2. У новий шприц набирається вміст ампули, випускається зайве повітря і перевіряється прохідність голки.
3. Місце введення туберкуліну обробляється спиртом.
4. Голка вводиться зрізом вгору, при цьому шприц тримається паралельно руці.
5. Повільно впорскується необхідна доза препарату, в результаті чого надувається папула невеликого розміру.
6. Медперсонал дає рекомендації по правилам догляду за пробою.

Техніка проведення діагностики не підлягає змінам, адже від її дотримання залежить точність результату. Після закінчення процедури папулу нічим не обробляють і не затискають. Результати перевіряють через 3 дні. У цей період місце уколу не можна чесати, змащувати рідинами і кремами, терти мочалкою. Пробу Пірке додатково можна мочити водою.

Рекомендується щорічно міняти руку для постановки проби. Таку “рокіровку” застосовують тому, що підшкірне введення туберкуліну в одну руку кілька років поспіль призведе до збільшення гудзики, ніж спотворить результати дослідження.

Яка може бути реакція

Максимально інформативний результат людський імунітет видає через 72 години після проведення діагностики. Результат відображається розміром папули і вимірюється за допомогою прозорої лінійки. Реакція на туберкулін буває 4 видів:

• позитивна;
• негативна;
• сумнівна;
• гіперергічна.

Негативною реакцією вважають повну відсутність папули. Сумнівна реакція супроводжується відсутністю змін у таточку. Позитивним називають результат, коли гудзик знаходиться в межах 4-17 мм. Гіперергічні реакції супроводжуються надмірним збільшенням папули і утворенням гнійника в зоні уколу. Подібні показники видає і алергічна реакція на препарат.

Алергія може проявитися відразу або протягом 2-3 діб.

Алергія на туберкулін має наступні симптоми:

1. Зміна кольору і шкірного покриву в зоні введення препарату.
2. Підвищення температури тіла.
3. Погіршення згортання крові.
4. Запаморочення, нудота.

Також велика увага приділяється співвідношенню поточного результату з показниками попередніх років. Завдяки отриманим результатам медики можуть простежувати віраж туберкулінових проб.

Альтернатива туберкуліну

При індивідуальній непереносимості препарат туберкулін можна замінити аналогом – Діаскінтест, застосовуваним за такою ж схемою. За консистенцією це така ж безбарвна рідина. На відміну від туберкуліну, Діаскінтест містить живі бактерії, складається з штучних білків ESAT6 / CFP10.

Перевагою аналога є відсутність хибнопозитивної реакції і виявлення палички Коха з точністю в 90%. Даний препарат застосовують для визначення інфікування пацієнтів різного віку з 12 місяців.

Крім алергії на туберкулін, Діаскінтест доцільно застосовувати у випадках:

• коли був прямий контакт з інфікованою людиною;
• для перевірки реакції на лікування від туберкульозу;
• коли пацієнт знаходиться в групі ризику;
• для перевірки точності проби Манту.

Діаскінтест не використовується для ревакцинації або відбору пацієнтів для первинної вакцинації БЦЖ. Препарат з обережністю призначається вагітним жінкам і дозволений для годуючих мам.

Крім Діаскінтест, для виявлення туберкульозу на ранніх стадіях використовують тест на полімеразної ланцюгової реакції, який здатний виявити навіть найдрібніші бактерії. Недолік методу полягає в технічно складному процесі і дорожнечі проведення.

Біолік туберкулін ППД-л розчин: інструкція із застосування

Спосіб введення – внутрішньошкірно (по Манту). Перед проведенням проби Манту обов’язковий огляд лікаря і проведення термометрії. Проба Манту здійснюється суворо асептично таким чином: шкіру середньої третини внутрішньої поверхні передпліччя обробляють 70 ° етиловим спиртом і просушують стерильною ватою.

Перед проведенням туберкулінової діагностики ампулу з препаратом ретельно оглядають, струшують і обтирають марлею, змоченою 70 ° етиловим спиртом, потім шийку ампули підпилюють скарифікатором і відламують. Необхідну кількість препарату (0,2 мл) набирають одноразовим шприцом місткістю 1 мл з ціною поділки шкали 0,1 мл зі стерильною голкою №08 × 40.

Потім на шприц одягають стерильну голку для внутрішньошкірного застосування №04 × 13, випускають зайву кількість препарату в стерильний тампон. Медпрацівник лівою рукою фіксує знизу шкіру передпліччя пацієнта так, щоб на внутрішній поверхні вона була натягнута. Тонку голку зрізом вгору вводять в верхні шари шкіри паралельно її поверхні – внутрішньошкірно.

Після введення голки в шкіру зі шприца вводять суворо по діленню шкали 0,1 мл препарату, тобто 1 дозу (2 ТО). При правильній техніці введення в шкірі утворюється інфільтрат білого кольору діаметром близько 8 мм – «лимонна скоринка». Для кожного обстежуваного використовують окремий шприц і голку.

При наявності самоблокувальних шприців можливий забір в шприц 0,1 мл розчину туберкуліну. Розкриту ампулу зберігають в асептичних умовах не більше 2 годин.

Розмір дози – 2 туберкулінові одиниці (ТО), що містяться в 0,1 мл стабілізуючого розчинника. Туберкулінову пробу Манту здійснюють за призначенням лікаря. Постановка і оцінка проби Манту здійснюється лікарем або спеціально навченою медичною сестрою під наглядом лікаря. Результати проби Манту оцінюють через 72 години.

Розмір папули вимірюють за допомогою прозорої міліметрової лінійки. Реєструють максимальний поперечний (по відношенню до осі руки) діаметр папули, зону гіперемії при цьому не враховують.

Реакція вважається негативною при наявності уколочної реакції (0-1 мм); сумнівною – при наявності папули від 2 до 4 мм або гіперемії будь-яких розмірів; позитивною – при наявності папули від 5 мм і більше.

Гіперергічною вважається реакція при утворенні папули 17 мм і більше у дітей і підлітків, 21 мм і більше у дорослих, а також незалежно від розміру папули – наявність везикулобульозної некротичної реакції, лімфангійта і регіонарного лімфаденіту.

Проба проводиться в сидячому положенні. Після проведення проби пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря (медичної сестри) протягом не менше ніж 30 хвилин.

Використані ватні тампони збирають в одноразову м’яку або тверду упаковку (контейнери) з відповідним маркуванням з подальшим обов’язковим знезараженням або знешкоджують в місцях їх утворення шляхом занурення в промарковані ємності з дезінфікуючим розчином.

Біолік туберкулін: інструкція, відгуки, аналоги, ціна в аптеках

Діюча субстанція препарату – алерген-туберкулопротеїн – викликає при здійсненні внутрішньошкірної туберкулінової проби у інфікованого мікобактеріями туберкульозу або вакцинованого БЦЖ організму специфічну алергічну реакцію сповільненого типу у вигляді місцевої реакції – гіперемії і інфільтрату (папули).

Показання до застосування

Препарат призначений для здійснення внутрішньошкірної туберкулінової проби Манту з 2 ТО туберкуліну в 0,1 мл для діагностики інфікування туберкульозною мікобактерією, а також для вирішення питання проведення щеплення БЦЖ.

Спосіб застосування та дози

Спосіб введення – внутрішньошкірно (по Манту). Потрібну кількість препарату (0,1 мл) набрати одноразовим шприцом ємністю 1 мл з ціною поділки шкали 0,1 мл зі стерильною голкою № 08х40.

Потім на шприц одягнути стерильну голку для внутрішньошкірного застосування № 04х13, випустити зайву кількість препарату в стерильний тампон і під шкіру ввести 0,1 мл. При правильній техніці введення в шкірі утворюється інфільтрат білого кольору діаметром близько 8 мм – «лимонна скоринка».

Для кожного обстежуваного використовувати окремий шприц і голку. При наявності самоблокувальних шприців можливий забір в шприц 0,1 мл розчину туберкуліну.

Розмір дози – 2 туберкулінові одиниці (ТО), які містяться в 0,1 мл стабілізуючого розчинника. Туберкулінову пробу Манту здійснювати за призначенням лікаря. Постановку і оцінку проби Манту повинен здійснювати лікар або спеціально навчена медична сестра під наглядом лікаря.

Результати проби Манту оцінювати через 72 години. Розмір папули вимірювати за допомогою прозорої міліметрової лінійки. Реєструвати максимальний поперечний (по відношенню до осі руки) діаметр папули, зону гіперемії при цьому не враховувати.

Реакцію вважати негативною при наявності уколочної реакції (0-1 мм); сумнівною – при наявності папули від 2 до 4 мм, або гіперемії будь-яких розмірів; позитивною – при наявності папули від 5 мм і більше.

Гіперергічною вважається реакція при утворенні папули 17 мм і більше у дітей і підлітків, 21 мм і більше у дорослих, а також незалежно від розміру папули – наявність везикулобульозної некротичної реакції, лімфангійта і регіонарного лімфаденіту.

Діти.

Застосовувати дітям у віці від 2 місяців.

Протипоказання

• Шкірні захворювання;
• гострі, хронічні інфекційні та соматичні захворювання в період загострення;
• алергічні стани (бронхіальна астма, ідіосинкразії з вираженими шкірними проявами, ревматизм у гострій і підгострій фазах);
• епілепсія;
• наявність важкої алергічної реакції до компонентів препарату або виникнення важкої реакції шкіри при попередньому проведенні проби Манту;
• наявність карантину через інфекційне захворювання в дитячому колективі.

Проводити діагностичну пробу Манту не раніше ніж через 1 місяць після зникнення вищевказаних клінічних симптомів або закінчення карантину через інфекційне захворювання в дитячому колективі.

Особливі заходи безпеки

Перед проведенням проби Манту обов’язковий огляд лікаря і проведення термометрії.

Пробу Манту здійснювати строго асептично таким чином: шкіру середньої третини внутрішньої поверхні передпліччя обробити 70 ° етиловим спиртом і просушити стерильною ватою.

Перед проведенням туберкулінодіагностики ампулу з препаратом ретельно оглянути, струснути і обтерти марлею, змоченою 70 ° етиловим спиртом, потім шийку ампули підпіліти скарифікатором і відламати.

Препарат в ампулі після відкриття зберігати в асептичних умовах не більше 2 годин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Слід враховувати, що перенесені захворювання і профілактичні щеплення можуть посилювати чи послаблювати чутливість шкіри дитини до туберкуліну. Це ускладнює оцінку реакції і може призвести до неправильної її інтерпретації.

До помилково-негативної реакції можуть привести:

• вікова недостатність імунітету, недостатність харчування, ниркова недостатність, цукровий діабет, пригнічення імунітету лікарськими препаратами (наприклад, кортикостероїдами);
• онкологічні захворювання, ВІЛ-інфекція, саркоїдоз;
• захворювання важкими формами туберкульозу (наприклад, міліарний);
• вірусні інфекції (кір, епідемічний паротит, інфекційний мононуклеоз, вітряна віспа і грип) можуть призвести до зниження реактивності до туберкуліну протягом декількох місяців;
• поєднане інфікування ВІЛ та мікобактеріями туберкульозу призводить до анергії на туберкулін;
• імунізація живими вакцинами (проти кору, епідемічного паротиту та краснухи) може привести до зниження реактивності до туберкуліну.

Інтервал між будь-яким профілактичним щепленням і біологічною діагностичною пробою Манту повинен складати не менше 1 місяця. Планові щеплення можна проводити після обліку проби Манту – через 72 години.

До помилково-позитивної реакції може привести:

• попередня вакцинація БЦЖ;
• інфікування нетуберкульозними мікобактеріями.

У вакцинованих БЦЖ осіб чутливість до туберкуліну з часом може знижуватися. У випадках введення препарату таким особам, реакція на пробу може бути ослабленою або бути відсутньою. Проведення проби Манту цим особам з інтервалом менше року від попередньої проби, може привести до бустер-ефекту і появи позитивного результату проби.

Особливості застосування

• З метою визначення протипоказань лікар в день виконання туберкулінових проб повинен здійснити збір анамнезу та медичний огляд осіб, які підлягають туберкулінодіагностиці.
• Для здійснення туберкулінодіагностики можуть бути задіяні медичні працівники (лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою), які пройшли спеціальну підготовку і мають досвід організації і техніки проведення туберкулінодіагностики, а також навички надання невідкладної допомоги в разі розвитку реакцій або ускладнень.
• Перед проведенням діагностичної проби Манту лікарю потрібно обов’язково ознайомитися з інструкцією із застосування препарату, а також попередньо інформувати особу і батьків дитини або інших його законних представників про можливість виникнення несприятливих наслідків після проведення туберкулінодіагностики.
• Незважаючи на те, що ймовірність виникнення анафілактичних реакцій при проведенні проби Манту є вкрай низькою, необхідно бути готовим до надання медичної допомоги в разі їх виникнення.

Проба проводиться в сидячому положенні. Після проведення проби Манту пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря (медичної сестри) протягом не менше 30 хвилин для спостереження про можливість виникнення алергічних реакцій.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) / дозу натрію, тобто практично вільний від натрію, і менше 1 ммоль (39 мг) / дозу калію, тобто практично вільний від калію.

Застосування в період вагітності та годування груддю

1. Дані відсутні.
2. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
3. Дані відсутні.

Передозування

Про випадки передозування не повідомлялося.

Побічні реакції

Результати реакцій через 72 години після застосування туберкуліну залежать від рівня специфічної реактивності організму: у разі відсутності стану специфічної реактивності місцевих та загальних явищ не спостерігається, реакція на препарат негативна; при інфікованості або наявності поствакцинальних алергій спостерігається місцева реакція у вигляді інфільтрату (папули) і гіперемії. У деяких випадках у осіб з високим ступенем алергії на туберкулін місцеві реакції, поряд з великою папулою і гіперемією, можуть супроводжуватися лімфангітом і лімфаденітом.

Побічні реакції на введення туберкуліну зазначені на підставі даних постмаркетингового спостереження. Застосовані наступні критерії оцінки частоти побічних реакцій: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до…)

Туберкулін

Опис лікарської форми

Склад і форма випуску

Склад, форма випуску, упаковка

• являє собою суміш фільтратів убитих нагріванням культур мікобактерій туберкульозу людського і бичачого видів, обложених трихлороцтовою кислотою, оброблених етиловим спиртом і ефіром для наркозу, розчинених у фосфатно-буферному розчині з твіном-80 як стабілізатором та фенолом як консервантом.
• Форма випуску
• розчин для ін’єкцій.
• Упаковка
• Випускається в ампулах у вигляді розчину, що містить у 0,1 мл 2 туберкулінові одиниці (ТО), по 3 мл (30 доз), 2 мл (20 доз) або 1 мл (10 доз); 10 ампул в упаковці.

Фармакологічні властивості

Фармакологічна дія

Чинне початок туберкуліну – туберкулопротеїн, викликає при постановці внутрішньошкірної туберкулінової проби у інфікованих або вакцинованих осіб специфічну реакцію гіперчутливості уповільненого типу у вигляді місцевої реакції – гіперемії та інфільтрату (папули).

Показання

Показання

Туберкулін призначений для масової туберкулінодіагностики з метою:

• відбору контингенту для ревакцинації БЦЖ, а також перед первинною вакцинацією дітей у віці 2 місяці і більше.
• для діагностики туберкульозу, включаючи раннє виявлення початкових та локальних форм туберкульозу у дітей та підлітків.
• для визначення інфікування мікобактеріями туберкульозу.

Спосіб застосування та дози

Спосіб застосування та дози

Застосовують для постановки внутрішньошкірної проби Манту. Препарат вводять суворо внутрішньошкірно. Пробу Манту ставлять пацієнтам обов’язково в положенні сидячи, оскільки у емоційно лабільних осіб ін’єкція може викликати непритомність. Для проведення внутрішньошкірної проби застосовують однограмові туберкулінові шприци разового використання з короткими тонкими голками.

Забороняється використовувати для проби Манту інсулінові шприци та шприци і голки з закінченим терміном придатності.

Ампулу з препаратом ретельно обтирають марлею, змоченою 70 ° етиловим спиртом, потім шийку ампули підпилюють ножем для розкривання ампул і відламують.

Витяг туберкуліну з ампули проводять шприцом, яким здійснюють пробу Манту, з голкою № 0845. Набирають 0,2 мл, тобто 2 дози туберкуліну, насаджують тонку голку, і вивільняють розчин до мітки 0,1 мл в стерильний ватний тампон.

Ампулу після відкриття допускається зберігати в асептичних умовах не більше 2 годин.

На внутрішній поверхні середньої третини передпліччя ділянку шкіри обробляють 70° етиловим спиртом і просушують стерильною ватою. Тонку голку зрізом вгору вводять у верхні шари шкіри паралельно її поверхні – внутрішньошкірно.

Після введення голки в шкіру зі шприца вводять суворо по діленню шкали 0,1 мл (2 ТО) препарату, тобто 1 дозу. При правильній техніці введення в шкірі утворюється папула білого кольору у вигляді “лимонної кірочки”, розміром 7 – 10 мм у діаметрі.

Пробу Манту ставить за призначенням лікаря спеціально навчена медсестра, що має документ – допуск до проведення туберкулінодіагностики.

Облік результатів

Результати туберкулінової проби оцінює лікар або спеціально навчена медсестра. Результат проби Манту оцінюють через 72 години шляхом вимірювання розміру інфільтрату (папули) в мм. Прозорою лінійкою з міліметровими розподілами вимірюють і реєструють поперечний (по відношенню до осі передпліччя) розмір інфільтрату.

Гіперемію враховують лише в разі відсутності інфільтрату.

При постановці проб Манту реакція вважається: – негативною – при повній відсутності інфільтрату (папули) і гіперемії або при наявності уколочної реакції (0 – 1 мм); – сумнівною – при інфільтраті розміром (2-4 мм) або товстій гіперемії будь-якого розміру без інфільтрату; – позитивною – при наявності інфільтрату діаметром 6 мм і більше;

1. – гіпергенною – у дітей та підлітків вважається реакція з діаметром інфільтрату 17 мм і більше, у дорослих – 21 мм і більше, а також везікулонекротичні реакції незалежно від розміру інфільтрату з лімфангітом або без нього.
2. Реакція на введення туберкуліну

Залежить від рівня специфічної реактивності організму. У окремих осіб з високим ступенем гіперчутливості уповільненого типу до туберкуліну місцеві реакції можуть супроводжуватися лімфангітом і лімфаденітом. Крім того, іноді спостерігають загальну реакцію: нездужання, головний біль, підвищення температури.

Здоровим особам з сумнівною або позитивною реакцією на пробу Манту і дітям з негативною реакцією на туберкулін, але не підлягають вакцинації БЦЖ, всі профілактичні щеплення можна проводити безпосередньо після оцінки результатів проби Манту.

Побічні дії

Протипоказання

Поширені шкірні захворювання, епілепсія, гострі, хронічні інфекційні та соматичні захворювання в період загострення, алергічні стани (ревматизм у гострій і підгострій фазах, бронхіальна астма, ідіосинкразії з вираженими шкірними проявами в період загострень). Проба Манту ставиться через 1 місяць після зникнення всіх клінічних симптомів або відразу після зняття карантину. Не допускається проведення проби Манту у тих дитячих колективах, де є карантин по дитячих інфекціях.

Профілактичні щеплення можуть вплинути на чутливість до туберкуліну. Виходячи з цього, туберкулінодіагностику необхідно планувати до проведення профілактичних щеплень проти різних інфекцій.

У разі, якщо профілактичне щеплення було проведено, то туберкулінодіагностика повинна здійснюватися не раніше ніж через 1 місяць після щеплення.

  З метою виявлення протипоказань лікар (медична сестра) у день постановки туберкулінових проб проводить опитування та огляд осіб, які підлягають пробі.

Інструкція по застосуванню туберкулінових проб

Додаток № 4 до наказу Міністерства охорони здоров’я України від ___________ 2003 р. №_109_

Туберкулінодіагностика – діагностичний тест для визначення специфічної сенсибілізації організму до мікобактерій туберкульозу (МБТ).

Як специфічний тест застосовується при масових обстеженнях населення на туберкульоз (маса туберкулінодіагностика) і для індивідуальних обстежень (індивідуальна туберкулінодіагностика).

1.1. Цілі масової туберкулінодіагностики:

• виявлення осіб, вперше інфікованих МБТ (“віраж” туберкулінових проб);
• виявлення осіб з гіперергічними та посилюючими реакціями на туберкулін;
• відбір контингентів для протитуберкульозного щеплення вакциною БЦЖ-М дітей у віці 2 місяців і старше, які не отримали щеплення в пологовому будинку, і для ревакцинації вакциною БЦЖ;
• рання діагностика туберкульозу у дітей та підлітків;
• визначення епідеміологічних показників з туберкульозу (інфікованість населення МБТ, щорічний ризик інфікування МБТ).

При масовій туберкулінодіагностиці застосовують тільки єдину внутрішньошкірну туберкулінову пробу Манту з 2 туберкуліновими одиницями (ТО) очищеного туберкуліну в стандартному розведенні (готова форма).

1.2. Цілі індивідуальної туберкулінодіагностики:

• диференціальна діагностика поствакциноальної і інфекційної алергії до туберкуліну;
• діагностика і диференціальна діагностика туберкульозу та інших захворювань;
• визначення “порогу” індивідуальної чутливості до туберкуліну;
• визначення активності туберкульозного процесу;
• оцінка ефективності протитуберкульозного лікування.

При індивідуальній туберкулінодіагностиці використовують, крім проби Манту з 2 ТО туберкуліну очищеного туберкуліну в стандартному розведенні, проби Манту з різними дозами туберкуліну, нашкірну градуйовану пробу Пірке, пробу Коха, визначення туберкулінового титру та інше. Для проведення індивідуальної туберкулінодіагностики використовують: очищений туберкулін у стандартному розведенні та сухий очищений туберкулін.

2. Препарати туберкуліну

1. Туберкулінові препарати – препарати з антигенів МБТ і їх культуральних фільтратів, оброблених різними способами.
2. Допускається використання тільки зареєстрованих в Україні препаратів туберкуліну.
3. Туберкулінові препарати використовують для туберкулінодіагностики (очищені туберкуліни) і для виявлення антитіл до МБТ (діагностикум еритроцітарний туберкульозний антигенний сухий та ІФА тест-системи).

2.1. Очищений туберкулін (ППД) – purified protein derivative (ppd)

Виготовляють з суміші убитих нагріванням фільтратів культури МБТ людського та бичачого видів, очищених ультрафільтрацією, оброблених трихлороцтовою кислотою, етиловим спиртом і ефіром. Використовують два види очищеного туберкуліну.

Аллергентуберкульозний очищений рідкий (очищений туберкулін у стандартному розведенні) – готовий до вживання розчин туберкуліну. Препарат представляє собою розчин очищеного туберкуліну в фосфатному буфері з стабілізатором і фенолом як консервант, безбарвна прозора рідина.

Препарат випускають в ампулах у вигляді розчину, що містить 2 ТО ППД-Л в 0,1 мл. Можливий випуск 5 ТІ, 10 ТІ в 0,1 мл та інших дозувань препарату. Термін придатності – 1 рік.

Випуск готових до споживання розведень ППД-Л (модифікація Ліннікової) дозволяє використовувати в країні для масової туберкулінодіагностики стандартний препарат і уникнути помилок при розведенні туберкуліну на місцях його застосування.

Аллергентуберкульозний очищений сухий (сухий очищений туберкулін) – це розчинений в фосфатному буфері з сахарозою ліофілізований очищений туберкулін.

Препарат має вигляд сухої компактної маси або порошку білого (злегка сіруватого або кремового) кольору, легко розчиняється в запропонованому розчиннику – карболізованому фізіологічному розчині натрію хлориду. Випускається в ампулах, що містять 50 000 ТЕ. Термін придатності – 5 років.

Сухий очищений туберкулін використовують для діагностики туберкульозу і туберкулінотерапії тільки в протитуберкульозних диспансерах і стаціонарах.

Специфічна активність туберкулінових препаратів встановлюється і контролюється відносно національного стандарту туберкуліну ППД.

В кожній коробці з туберкуліном є інструкція щодо застосування препаратів з подробним описом їх характеристик. Ознайомлення з цією інструкцією лікаря і медичної сестри перед туберкулінодіагностикою обов’язкове.

Біолік Туберкулін ППД-Л – інструкція із застосування, аналоги, склад, показання

Біолік Туберкулін ППД-Л – протимікробний препарат.

Показання та дозування

Препарат Біолік Туберкулін ППД-Л призначений для здійснення внутрішньошкірної туберкулінової проби Манту з 2 ТО туберкуліну в 0,1 мл:

• для діагностики туберкульозу та виявлення груп ризику з латентною туберкульозною інфекцією;
• для визначення інфікованості населення туберкульозом (або стану підвищеної чутливості до туберкуліну, якщо поствакцинальна алергія, яка має місце, не дає підстав говорити про інфікованість);
• з метою відбору контингенту для ревакцинації БЦЖ;

Проба з 5 ТО і 10 ТО в 0,1 мл застосовується в протитуберкульозних закладах за призначенням фтизіатра.

Спосіб застосування та дози

Спосіб введення – внутрішньошкірно (по Манту). Перед проведенням проби Манту обов’язковий огляд лікаря і проведення термометрії. Проба Манту здійснюється суворо асептично таким чином: шкіру середньої третини внутрішньої поверхні передпліччя обробляють 70 ° етиловим спиртом і просушують стерильною ватою.

Перед проведенням туберкулінодіагностики ампулу з препаратом ретельно оглядають, струшують і обтирають марлею, змоченою 70 ° етиловим спиртом, потім шийку ампули підпилюють скарифікатором і відламують. Потрібну кількість препарату (0,2 мл) набирають одноразовим шприцом ємністю 1 мл з ціною поділки шкали 0,1 мл зі стерильною голкою № 08 × 40.

Потім на шприц одягають стерильну голку для внутрішньошкірного застосування № 04 × 13, випускають зайву кількість препарату в стерильний тампон і під шкіру вводять 0,1 мл. При правильній техніці введення в шкірі утворюється інфільтрат білого кольору діаметром близько 8 мм – «лимонна скоринка». Для кожного обстежуваного використовують окремий шприц і голку.

При наявності самоблокувальних шприців можливий забір в шприц 0,1 мл розчину туберкуліну. Ампулу після відкривання зберігають в асептичних умовах не більше 2:00.

Розмір дози – 2 туберкулінові одиниці (ТО), які містяться в 0,1 мл стабілізуючого розчинника. Туберкулінова проба Манту здійснюється за призначенням лікаря. Постановка і оцінка проби Манту здійснюється лікарем або спеціально навченою медичною сестрою під наглядом лікаря. Результати проби Манту оцінюють через 72 години.

Розмір папули вимірюють за допомогою прозорої міліметрової лінійки. Реєструють максимальний поперечний (по відношенню до осі руки) діаметр папули, зону гіперемії при цьому не враховують.

Реакція вважається негативною при наявності уколочної реакції (0-1 мм); сумнівною – при наявності папули від 2 до 4 мм, або гіперемії будь-яких розмірів; позитивною – при наявності папули від 5 мм і більше.

Гіперергічною вважається реакція при утворенні папули 17 мм і більше у дітей і підлітків, 21 мм і більше у дорослих, а також незалежно від розміру папули при наявності везикулобульозної некротичної реакції, лімфангіту і регіонарного лімфаденіту. Проба проводиться в сидячому положенні. Після проведення проби пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря (медичної сестри) протягом не менше 30 хвилин.

Передозування

Випадки передозування препарату Біолік Туберкулін ППД-Л не описані.

Побічні ефекти

Побічні реакції препарату Біолік Туберкулін ППД-Л:

Залежить від рівня специфічної реактивності організму:

• в разі відсутності стану специфічної реактивності місцевих та загальних явищ не спостерігають, реакція на препарат негативна;
• при інфікованості або наявності поствакцинальних алергій спостерігають місцеву реакцію у вигляді інфільтрату (папули) і гіперемії. У деяких випадках у осіб з високим ступенем алергії на туберкулін місцеві реакції, поряд з великою папулою і гіперемією, можуть супроводжуватися лімфангітом і лімфаденітом.

Передбачувана побічна дія на введення туберкуліну:

• місцеві прояви (біль, хвороблива чутливість або дискомфорт у місці введення ін’єкції відразу після ін’єкції);
• загальні прояви;

Протипоказання

Протипоказання препарату Біолік Туберкулін ППД-Л:

• шкірні захворювання;
• гострі, хронічні інфекційні та соматичні захворювання в період загострення;
• алергічні стани (бронхіальна астма, ідіосинкразії з вираженими шкірними проявами, ревматизм у гострій і підгострій фазах);
• епілепсія;
• наявність карантину з інфекційних захворювань в дитячому колективі.

Проведення діагностичної проби Манту не раніше 1 місяця після зникнення вищевказаних клінічних симптомів або закінчення карантину з інфекційних захворювань в дитячому колективі.

Взаємодія з іншими ліками та алкоголем

Лікарська взаємодія препарату Біолік Туберкулін ППД-Л не описано.

Склад і властивості

• одна доза 0,1 мл містить;
• діюча речовина: алерген-туберкулопротеїн – 2 ТО, 5 ТО або 10 ТО туберкулінових одиниць (ТО);
• Допоміжні речовини: натрію фосфат додекагідрат – 0,783 мг, калію дигідрофосфат – 0,063 мг, натрію хлорид – 0,457 мг, полісорбат 80 – 0,005 мг, фенол – 0,25 мг, вода для ін’єкцій – до 0,1 мл.
• Форма випуску:  Розчин для ін’єкцій.
• Фармакологічна дія:  Діюча субстанція препарату – алерген-туберкулопротеїн – викликає при здійсненні внутрішньошкірної туберкулінової проби у інфікованого мікобактеріями туберкульозу або вакцинованого БЦЖ організму специфічну алергічну реакцію сповільненого типу у вигляді місцевої реакції – гіперемії і інфільтрату (папули).

Умови зберігання:  У захищеному від світла місці при температурі від 2 до 8 °C. Заморожування і нагрівання вище 18 °C не допускається! Зберігати Біолік Туберкулін ППД-Л в недоступному для дітей місці.

Код ATX