У людей з мігренню частіше розвивається ішемічний інсульт
Люди, які страждають від мігрені, відчувають суттєвий дискомфорт. При занедбаності напади повторюються все частіше.
Деякі настільки звикають до появи хворобливої симптоматики, що зовсім перестають вживати будь-які заходи. Цього допускати не можна.
Головні болі можуть перейти в небезпечний стан під назвою мігренозний інсульт. Розглянемо ознаки патології та способи лікування.
Мігренозний інсульт
Мігренозний інсульт розвивається в результаті перебоїв кровообігу в мозковій області. Це відбувається при спільному протіканні таких процесів, як важка форма мігрені та утворення атеросклеротичних бляшок.
При сильних головних болях хворі приймають препарати, що перешкоджають спазмуванню судин. Наявність атеросклерозу перешкоджає їх дії на судини. В результаті кровотік в області кори великих півкуль значно погіршується.
Як наслідок, відчувається помітний дефіцит поживних сполук і кисню в нейронах. Це може призвести до інсульту.
Наслідки патології позначаються на діяльності ЦНС. Її робота помітно погіршується. У хворих відзначається загальмованість мови, повільність, сплутаність свідомості. Наслідки можуть не проходити довгі роки, аж до кінця життя. Тому важливо вчасно позбутися від недуги.
Складність полягає в тому, що не завжди можна відрізнити мігрень від інсульту. Патологія нагадує мігрень з аурою. Також спостерігаються зорові, слухові розлади, нудотне почуття, блювотні позиви. Однак для мігренозного інсульту характерно більш тривале перебіг хворобливих ознак.
Причини нападу мігрені інсульту
Захворювання не виникає з нізвідки. Воно розвивається на тлі хронічних хвороб органів кровообігу та НС. Перелічимо основні чинники, що сприяють розвитку недуги:
- Надмірне захоплення спиртовмісною продукцією та тютюнопалінням.
- Щоденне вживання сильнодіючих медикаментозних препаратів.
- Мігрень з аурою.
- Спадковість. Мігренозний інсульт вдвічі частіше вражає людей, чиї предки теж страждали від подібних захворювань.
- Психоемоційні навантаження, стресові та конфліктні ситуації.
- Позамежна рухова активність, особливо у непідготовлених людей.
- Несприятливі метеорологічні умови.
- Активні гормональні перебудови. Їм більше схильні жінки. Несприятливими періодами є менструації, клімакс та виношування дитини.
- Сильна втома, безсоння.
- Великі зорові та слухові навантаження.
Причини можуть бути і іншими. Вище перелічені лише основні умови, здатні спровокувати мігренозний інсульт.
Патогенез
В основі патогенезу мігрені інсульту лежить поперемінне сильне спазмування та розширення судин в головному відділі.
При найвищому піку захворювання у хворих відчуваються слухові та зорові галюцинації, повна розгубленість. Порушення судинного тонусу призводить до утворення тромбозів.
Сукупність зазначених несприятливих факторів призводить до гострої нестачі кровопостачання в області ЦНС. Таким чином, відбувається розвиток інсульту.
Також витончення судинних стінок часто веде до їх пошкодження, розриву. В результаті у хворого може утворитися мозковий крововилив.
Основні види мігрені та механізми їх розвитку
Симптоми мігрені інсульту
Патологія супроводжується набором певних ознак. Перелічимо найбільш характерні симптоми мігрені інсульту:
- Гострі головні болі, найчастіше локалізуються з одного боку. Після закінчення деякого часу їх інтенсивність наростає. Хворому дуже складно їх терпіти.
- Поколювання в руках і ногах. Зазвичай це стосується кистей і стоп. Однак при важких течіях хвороби кінцівки можуть заніміти повністю.
- Нудотне відчуття, що супроводжується блювотними позивами.
- Сильна слабкість, хворий відчуває швидку стомлюваність навіть при незначних рухах.
- Светофобія. При включенні яскравих ламп денного освітлення самопочуття потерпілого значно погіршується. Відбувається погіршення, звуження полів зору. Мігрені також притаманні подібні стани.
- Переднепритомний стан, сильне запаморочення, втрата свідомості.
- Відчуття, що всі предмети кружляють, нестійкість, сплутаність рухів.
- М’язова слабкість. Хворому важко даються пересування і будь-які ворушіння.
Необов’язково зазначені ознаки пов’язані з інсультом. Вони можуть свідчити і про звичайну мігрень або інші захворювання. Однак в будь-якому випадку необхідно здатися медичному працівнику, щоб вчасно виявити причину появи хворобливої симптоматики і уникнути несприятливих наслідків.
Ускладнення
Найчастіше хворі люди плутають звичайну мігрень з аурою і мігренозний інсульт. Це призводить до відсутності належного лікування патології.
У подібних ситуаціях, в результаті стійких порушень циркуляції крові в області ЦНС, відбувається загибель нейронів. Тому хвороба не проходить безслідно.
У більшості випадків людина, котрий переніс мігренозний інсульт, до кінця життя страждає від неврологічних недуг. При цьому він відчуває таку симптоматику:
- погіршення зору;
- уповільнена, розтягнута мова;
- мимовільні м’язові скорочення, часом настільки сильні, що хворий буквально б’ється в нападі;
- порушення судинного тонусу в області кори великих півкуль.
Перераховані ускладнення досить серйозні і значно погіршують якість життя. Тому не варто затягувати з відвідуванням медичного закладу при появі хоча б одного характерного ознаки. Чим раніше почнеться лікування, тим менше негативних наслідків буде відчувати хворий у майбутньому.
Діагностика
Для отримання адекватного лікування потрібно пройти необхідні діагностичні процедури. Необхідні методи дослідження включають:
- Опитування пацієнта. Цей етап має величезне значення. Пацієнту потрібно згадати і розповісти доктору всі подробиці розвитку захворювання. Велике значення має період, коли вперше з’явилися хворобливі ознаки. Також буде потрібно описати в деталях патологічні симптоми.
- Огляд. Медичний працівник перевіряє на даному етапі наявність рефлекторних реакцій у хворого.
- МРТ, КТ кори великих півкуль. Зазначені методи дозволяють детально простежити за процесами, що відбуваються в ЦНС.
- Рентгенографія. Призначена для виявлення зсувів хребців, що також може спровокувати розвиток хвороби.
- УЗД судинних елементів. Процедура спрямована на встановлення наявності атеросклеротичних бляшок, а також на виявлення відхилень судинного тонусу.
- Лабораторні дослідження крові і сечі. Дозволяють виявити протікання інфекційних процесів у внутрішньому середовищі, визначити якісні характеристики біологічних рідин.
Зустрічаються складні ситуації, коли мігренозний інсульт неможливо встановити за допомогою стандартних методів дослідження. В таких умовах медичні працівники призначають проходження додаткових процедур. Також деколи доводиться вдаватися до диференційної діагностики. Її суть полягає у встановленні захворювання методом виключення інших патологій.
Лікування мігренозного інсульту
При розвитку мігренозного інсульту хворому необхідне лікування в стаціонарних умовах. Це пов’язано з важким тривалим перебігом хвороби, яскраво вираженою симптоматикою, можливими наслідками.
Тільки під наглядом медичних працівників самопочуття пацієнта може покращитися. В основному лікувальний курс зводиться до медикаментозної терапії.
Найбільш дієвими при захворюванні вважаються такі препарати:
- Вазоактивні ліки. Їх дія спрямована на активізацію циркуляції крові в районі ЦНС. Сприяють реанімації нейронів – Циннаризин, Ніцерголін, Ксантінола никотинат.
- Препарати, спрямовані на поліпшення якості крові, особливо на запобігання підвищеному згортанню. Наприклад, Гепарин, Курантил, Реополиглюкин.
- Медикаменти, що запобігають пошкодженню нейронів – нейропротектори. Найчастіше призначаються наступні засоби: ноотропіл, Пикамилон, Плавикс.
- Специфічні протимігренозні ліки. Перерахуємо найефективніші з них: Алмотріптан, Імігран, Фроватріптан.
Варто відзначити, що після виписки хворому призначають препарати для профілактики мігренозного інсульту. При прийомі таблеток слід строго дотримуватися рекомендацій фахівця і не займатися самолікуванням.
Прогноз і профілактика
Існують перевірені дії, чітке виконання яких допоможе не допустити розвитку мігренозного інсульту. Перерахуємо найдієвіші:
- Перегляд раціону харчування. З меню надовго, а швидше за все назавжди, потрібно виключити смажені, гострі, жирні продукти, соління, консерви, солодощі. Навпаки, включати в раціон корисно сезонну рослинну їжу, нежирне м’ясо, морепродукти, натуральну молочну продукцію.
- Виняток або зменшення психоемоційних навантажень, напружених ситуацій, з’ясувань відносин. Необхідно розвантажити центральну нервову систему.
- Достатній відпочинок. Негативно позначається на стані напружена розумова діяльність, потрібно робити перерви протягом дня і не засиджуватися на робочому місці.
- Повноцінний восьмигодинний сон. За цей час НС зможе відновитися після денних навантажень.
- Гарне провітрювання житла. Постійний доступ кисню забезпечить повноцінний обмін речовин в нейронах.
- Посильні піші прогулянки. Їх тривалість має становити більш як півгодини.
- Достатній питний режим. Чиста вода активізує перебіг життєво важливих процесів у всіх тканинах і органах.
- Виняток вживання спиртовмісної продукції та тютюнових виробів.
Найголовніший профілактичний метод – своєчасне звернення до медичного закладу при виявленні характерної симптоматики. Це забезпечить швидке лікування. При дотриманні запобіжних дій, а також вчасно розпочатий курс терапії здатні забезпечити відновлення після перенесення мігренозного інсульту.
Основні симптоми мігрені інсульту
Мігрень або інсульт?
Ви відчуваєте страшний головний біль. Як дізнатися, чи не є вона ознакою чогось дуже серйозного? Деякі із симптомів мігрені можуть бути схожі на симптоми інсульту.
При найменшій підозрі на розвиток інсульту відразу телефонуйте в швидку допомогу. Якщо лікування буде розпочато через 3-4,5 години після появи симптомів, є шанс значно обмежити ішемічне пошкодження мозку і, можливо, врятувати ваше життя.
Якщо ви старше 40 років і ніколи раніше не страждали на мігрень, ймовірність того, що ваш головний біль – ознака більш серйозного захворювання, вище. Люди, які відчувають мігрені, зазвичай страждають від них більшу частину свого життя, починаючи з юнацького віку. Дуже рідко мігрень розвивається в середньому віці.
Якщо ви страждаєте на мігрень, але в цей раз ваші симптоми аури або головний біль відрізняються від того, що ви відчуваєте зазвичай, за симптоматикою або тривалості, не замислюючись викликайте швидку. Більшість людей з мігренню мають схожі симптоми при кожному нападі.
Що таке інсульт
Під час інсульту припиняється приплив крові до певної частини мозку, нервові клітини не отримують достатньо кисню і починають помирати. Є два основних види інсульту: ішемічний і геморагічний.
При ішемічному інсульті кровоносну судину блокується, наприклад, згустком крові – тромбом, при геморагічному – посудина розривається і кров виливається в тканину мозку або просочується через стінку судини і насичується мозок, як губку.
При геморагічному інсульті головний біль зустрічається набагато частіше.
Раптовий сильний головний біль може бути ознакою інсульту. Інші загальні симптоми, які супроводжують інсульт:
- • оніміння або слабкість в кінцівках, особливо на одній стороні тіла
- • неможливість говорити або нерозуміння зверненої мови
- • перекіс особи і мови при висовиваніі
- • проблеми із зором одного ока або обох очей
- • раптове запаморочення або втрата рівноваги і координації
- • сплутаність свідомості
мікроінсульт
Різновид інсульту, яку можна помилково прийняти за мігрень, називається транзиторна ішемічна атака (ТІА). Її також називають іноді «мікроінсульт», тому що приплив крові до мозку припиняється тільки на короткий час, а потім відновлюється. Супроводжується менш серйозними симптомами, ніж звичайний інсульт, які тривають менше однієї години.
Що таке мігрень
Мігрень – захворювання, яке викликає періодично повторювані напади сильного головного болю, разом з іншими симптомами, такими, як супроводжуюча головний біль нудота, блювота і підвищена чутливість до світла, звуку, запахів або дотиків. Біль часто буває пульсуючою і розвивається в половині голови.
Мігрень з аурою – це вид мігрені, який доводиться іноді диференціювати з інсультом.
Аура зазвичай розвивається до початку нападу головного болю і проявляється спалахами світла, зигзагами або білими плямами, ви можете відчувати поколювання або оніміння в руках, ногах або особі. Більш рідко аура проявляється порушенням мови або слабкістю в половині тіла.
З віком іноді частішають напади «обезголовленої мігрені», коли слідом за аурою головний біль не розвивається, і тоді симптоматику доводиться диференціювати з інсультом.
Як визначити різницю
Розрізнити мігрень з аурою і ТІА іноді буває важко.
При інсульті симптоми зазвичай розвиваються раптово. При мігрені вони наростають поступово; ледь помітна головний біль стає все сильніше.
При інсульті вище ймовірність так званих «негативних» симптомів, таких, як випадання поля зору, втрата чутливості, слабкість. Мігрень проявляється «позитивними» симптомами.
Це означає, що ви відчуваєте незвичайні відчуття, такі, як спалахи в очах або поколювання на шкірі. Якщо ви молоді, ймовірність мігрені вище.
Якщо вам більше 45 років, вища ймовірність інсульту, особливо якщо ви ніколи не страждали на мігрень до цього або у вас високий артеріальний тиск або нерегулярне серцебиття.
Який зв’язок між цими захворюваннями
Точно невідомо, як пов’язані мігрень і інсульт. Імовірність розвитку інсульту приблизно в два рази вище у людей, які страждають на мігрень з аурою, в порівнянні з людьми без мігрені. Ризик особливо великий серед молодих жінок, які курять і вживають протизаплідні таблетки. Вважається, що мігрень без аури не впливає на ризик інсульту.
Але вона може зробити вас більш схильним до інших проблем, пов’язаних з серцем, в цьому випадку мігрень не є безпосередньою причиною інсульту. Деякі ліки для лікування мігрені, включаючи алкалоїди ріжків (дигідроерготамін) і тріптани, можуть звужувати артерії в момент свого дії.
Якщо у вас був інсульт, ви не повинні приймати ці препарати.
В цілому ліки і зміна способу життя (фізична активність, відмова від куріння), які знижують ризик інсульту, можуть також допомогти знизити кількість нападів мігрені.
Мігренозний інсульт
Мігренозний інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу, обумовлене судинними розладами, які супроводжують пароксизм мігрені. У типових випадках характеризується збереженням симптомів мігренозної аури більше 1 години. Неврологічний дефіцит представлений порушеннями зору, мовлення, чутливості, рухової сфери. Діагностика спрямована на встановлення зв’язку інсульту з мігренню, виняток іншої етіології, включає оцінку неврологічного статусу, церебральну нейровізуалізацію, УЗДГ, лабораторні дослідження. Лікування полягає в комбінованому застосуванні вазодилатуючих, нейропротекторних, антиагрегантів, антімігренозних фармпрепаратів.
Мігренозний інсульт є ускладненням мігрені і однією з причин ГПМК у осіб молодого віку. Припущення про зв’язок інсульту і мігрені було висловлено ще в кінці XIX століття. Підтвердження взаємозв’язку стало можливим з появою томографічних методів нейровізуалізації.
Дослідження тривало страждаючих на мігрень пацієнтів виявило наявність в церебральному речовині зон перенесених лакунарних інфарктів, ішемічних вогнищ різної давності.
Раніше фахівці в галузі неврології асоціювали мігренозний інсульт тільки з ішемічним типом гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Окремі сучасні клініцисти стверджують, що при мігрені може розвинутися і геморагічний інсульт.
Найбільш часто мігренозний інсульт спостерігається у жінок до 45 років. У чоловіків патологія зустрічається рідше через низьку поширеність мігрені.
мігренозний інсульт
Дані ряду європейських досліджень жінок у віці від 20 до 45 років показали, що ризик розвитку ГПМК серед тих, хто страждає на мігрень, збільшується в 3,5 рази. Основна причина – судинні зміни, які супроводжують мігренозний пароксизм. Імовірність переходу мігренозної атаки в інсульт підвищується при наявності додаткових факторів ризику:
- Прийом оральних контрацептивів. Фармацевтичні препарати цієї групи посилюють перебіг захворювання у 70-80% пацієнток, підвищуючи схильність до агрегації тромбоцитів. Ризик інсульту зростає при наявності супутнього ожиріння.
- Нікотинова залежність. Куріння негативно впливає на стан судинної стінки, функціонування механізмів регуляції судинного тонусу. Дані досліджень свідчать про підвищення ризику ГПМК в 3 рази у курців у порівнянні з некурцями.
- Наявність мігренозної аури. При простих мігренозних пароксизмах ймовірність інсульту збільшується в 2,2 рази у порівнянні зі середнім в популяції. Наявність попередньої аури підвищує ступінь ризику в 2-3 рази.
- Висока частота атак. Дослідження показують переважання серед перенесли мігренозний інсульт пацієнтів з наявністю більш ніж одного пароксизму на місяць.
- Сімейний анамнез мігрені. Присутність спадкового чинника (наявність хворих мігренню серед родичів) підвищує ймовірність ГПМК навіть при низькій частоті атак.
Етіологічні фактори, що провокують мігренозний інсульт, аналогічні причинам, що запускають мігренозну атаку. Спровокувати пароксизм можуть стресові ситуації, надмірні емоційні реакції, фізичне та психічне перевтома, вживання окремих продуктів (вино, шоколад), зорове навантаження (мерехтіння, надмірно яскраве світло), гормональні зрушення.
Патогенетично мігренозний пароксизм включає судинний компонент – чергування спазмування і дилатації певного судинного ділянки.
Базилярна мігрень пов’язана з патологічним тонусом судин вертебро-базилярного басейну, офтальмоплегічна мігрень – зі змінами передньої мозкової та внутрішньої сонної артерій, очна – з порушеннями в області задньої мозкової артерії.
Пароксизм супроводжується однотипною аурою – транзиторним неврологічним дефіцитом, обумовленим локальним вазоконстрикторним компонентом з короткочасною ішемією відповідної ділянки церебральних тканин.
Характерна для мігрені схильність до підвищеного тромбоутворення, посилена факторами додаткового ризику, сприяє приєднанню тромботичного компонента. Минуща ішемія трансформується в стійке порушення церебрального кровопостачання – виникає інсульт.
На противагу існуючому уявленню, що в ході мігренозної атаки розвивається виключно ішемічний інсульт, деякі автори вказують на ймовірність геморагічного характеру ГПМК. Внутрішньомозковий крововилив можливий внаслідок розриву аневризми інтракраніального судини, що утворилася в результаті супроводжуючих пароксизми мігрені численних циклів спазм-дилатація.
Відзначається типовий пароксизм гемікранії – біль, що розповсюджується на півголови. Характерна багаторазова блювота, гіперестезія. Симптоматика залежить від локалізації судинних проблем, повторює прояви аури, яка відбулася перед цефалгією.
Вогнищевий неврологічний дефіцит виникає на тлі гемікранії, без лікування зберігається понад 7 діб. У класичному випадку мігренозний інсульт протікає аналогічно звичайному приступу, особливістю є збереження симптомів аури більше 60 хвилин.
Клінічні прояви можуть носити персистуючий характер: з’являтися і зникати, слабшати і наростати знову.
У 80% випадків спостерігаються зорові розлади: диплопія, нечіткість зору, випадання ділянки зорового поля (освіта скотоми, виникнення гемианопсії), косоокість.
Можлива слабкість в кінцівках, оніміння, дизартрія, елементи агнозії (порушення впізнавання предметів, осіб, місць). Розлад координації частіше протікає за типом вестибулярної атаксії: запаморочення, нестійкість, хиткість ходи.
У деяких випадках відзначається мозочковий синдром: занадто розмашисті рухи, порушення ходи, зміна почерку, скандуюча мова.
Оскільки мігренозний інсульт протікає на тлі стандартного мігренозного нападу, пацієнти не звертаються до лікаря до розвитку вираженого неврологічного дефіциту.
При відсутності адекватної терапії утворюється великий ішемічний вогнище, відбувається загибель нейронів, що призводить до формування стійких неврологічних розладів. Після перенесеного ГПМК зберігаються різні неврологічні симптоми, зорові порушення, розлади мови.
Повторні мігренозно-асоційовані інсульти призводять до появи множинних вогнищевих змін, розвитку атрофічних процесів в церебральних структурах.
Виникнення ГПМК у хворого з мігренню можливе поза зв’язком з пароксизмом. Діагноз мігренозно-індукованого інсульту виставляється за наступними критеріями: поява вогнищевої симптоматики відбулася в ході типової мігренозної атаки, неврологічний дефіцит відповідає симптомам, характерним для пацієнта аури, відсутні інші причини розвитку мозкової ішемії. Діагностичний пошук включає:
- Збір анамнезу. Спрямований на виявлення випадків і частоти подібних нападів у минулому, встановленого діагнозу «мігрень», спадкової схильності.
- Неврологічний огляд. Дозволяє невролога підтвердити наявність, оцінити ступінь вираженості неврологічного дефіциту.
- МРТ головного мозку. Візуалізує зону гострих ішемічних змін. У пацієнтів з великим стажем мігрені можлива діагностика «старих» вогнищ ішемії, лакунарних інфарктів, атрофічних процесів. За свідченнями МРТ замінюють КТ, МСКТ головного мозку.
- Коагулограма. Інформує про стан гемостазу. Необхідна для виключення захворювань крові, що ведуть до тромбозу церебральних судин.
- УЗДГ судин голови та шиї. Дозволяє виключити інші причини інсульту: оклюзію сонної артерії, тромбоемболію інтракраніального судини.
Пацієнту необхідна невідкладна допомога в умовах неврологічного стаціонару, відділення інтенсивної терапії. Лікування спрямоване на купірування патогенетичних механізмів захворювання: ліквідацію спазму, поліпшення реологічних властивостей крові, захист нервових клітин від ішемії. Здійснюється комплексно, включає такі складові:
- Вазоактивні фармпрепарати. Зменшують судинний спазм, що є базовою ланкою в розвитку ішемії. Застосовуються медикаменти, селективно впливають на церебральні артерії: вінпоцетин, гексобендин, ніцерголін.
- Засоби, що поліпшують реологію крові. Перешкоджають тромбоутворенню, знижують в’язкість крові, відновлюють її плинність. Допомагають поліпшити мікроциркуляцію ураженої ділянки.
- Нейропротектори. Підвищують стійкість нейронів до гіпоксії шляхом зменшення обумовлених ішемією біохімічних зрушень. Застосовують Емоксипін, глутамінову кислоту.
- Антімігренозні препарати. Препаратами вибору є тріптани (суматриптан) – агоністи серотонінергічних рецепторів ЦНС, блокатори кальцієвих каналів (флунаризин). Можливе призначення антиконвульсантів (топірамату, препаратів вальпроєвої кислоти).
Терапія найефективніша, якщо лікувальні заходи розпочаті в перші години захворювання. Після завершення гострого періоду пацієнтам необхідна реабілітація. Відновлення обсягу рухів здійснюється за допомогою ЛФК, масажу, рефлексотерапії. Порушення мови вимагають занять з логопедом.
Мігренозний інсульт рідко супроводжується глибоким неврологічним дефіцитом. Своєчасно розпочата терапія сприяє повному регресу осередкової симптоматики. Ускладнення розвиваються при тривалій відсутності протиішемічного лікування. Основу профілактики становить ефективне міжприступне лікування, спрямоване на зменшення частоти атак.
Хворому слід переглянути свій спосіб життя, нормалізувати режим дня, навчитися спокійно і доброзичливо сприймати події, що відбуваються, усунути провокуючі мігрень фактори. Необхідний підбір фармпрепарату, здатного лікувати мігренозний пароксизм на самій початковій стадії.
Пацієнту рекомендовано завжди носити з собою призначений препарат, приймати його при перших ознаках починаючого нападу.
Мігрень і інсульт пов’язані – докази та дослідження
Привіт, дорогі читачі! На цей раз ми перевели дуже популярну статтю, написану Американським фондом мігрені. Вона досить глибоко розкриває взаємозв’язок між мігренню та інсультом на основі серйозних досліджень. Зображення додані редакцією.
Мігрень і інсульт
Як мігрень, так і інсульт – це поширені розлади, але зазвичай до них схильні абсолютно різні люди. Наприклад, інсульт найчастіше вражає літніх чоловіків, а мігрень – молодих жінок. Але за останні 40 років дослідження показали незалежний зв’язок між мігренню та інсультом. Ось список способів зв’язку цих двох станів:
- Причини мігрені при інсульті (мігренозний інфаркт) – інсульт відбувається під час нападу мігрені;
- Мігрень є фактором ризику розвитку інсульту. Інсульт частіше зустрічається у людини, яка страждає мігренню, але не під час нападу;
- Мігрень може бути викликана інсультом (симптоматична мігрень) – ішемією або крововиливом, що викликає мігренозний або аураподібний епізод;
- Інсульт імітує мігрень, а мігрень імітує інсульт;
- Мігрень і інсульт мають спільну причину, таку як серцевий шунт (овальне вікно) або аномалія кровоносних судин (васкулопатія) через генетичні чинники, такі як CADASIL;
- Мігрень асоціюється з тіньовими інсультами, такими як поразки, що спостерігаються на МРТ без симптомів інсульту.
Який ризик розвитку інсульту з мігренню?
На щастя, абсолютний ризик інсульту при мігрені є низьким. У США щорічна кількість інсультів в усіх причинах становить близько 800 000 чоловік (розділених досить рівномірно між статями) серед населення понад 322 мільйонів чоловік.
Ризик інсульту у жінок із мігренню приблизно в 3 рази вищий, ніж у жінок без мігрені. 13 інсультів на 100 000 жінок пов’язані з мігренню, а не з іншим діагнозом.
Це означає, що з 28 мільйонів жінок у США, які страждають на мігрень, кількість інсультів на рік, пов’язана з цим діагнозом, становить близько 3600, що складає менше 1 відсотка від загальної кількості інсультів, що впливають на жінок.
Саме так уявляли собі мігрень ще пару століть тому. Автор Джордж Крукшанк
Хто знаходиться під загрозою інсульту
Основним типом мігрені, пов’язаною з інсультом, є мігрень з аурою, підтип якої зачіпає близько 25% хворих на мігрень. Основним типом інсульту, пов’язаного з мігренню, є ішемічний інсульт (внаслідок зниження кровотоку в частині мозку). Але люди з мігренню також мають підвищений ризик геморагічного інсульту (внаслідок кровотечі в мозок).
Жінки з аурою мають у 2-3 рази більше шансів на інсульт, ніж жінки без мігрені. Жінки з аурою також піддаються більш високому ризику інсульту, ніж чоловіки з мігренню з аурою.
Цікаво, що молоді люди (молодше 45 років) мають підвищений ризик розвитку інсульту, пов’язаного з мігренню, ніж літні.
Найсильніша зв’язок мігрені і інсульту спостерігається у людей без традиційних факторів ризику інсульту, таких як високий кров’яний тиск, діабет або підвищений рівень холестерину.
Мігрень з аурою або мікроінсульт
Через збіг клінічних ознак іноді важко відрізнити типову ауру мігрені від транзиторної ішемічної атаки (TIA), події, що часто називають «мікроінсультом».
Як аура, так і ТІА включають короткочасні (зазвичай до 60 хвилин) вогнищеві неврологічні симптоми, які можуть супроводжуватися головним болем або не супроводжуватися ним.
Симптоми аури зазвичай є «позитивними» і відображаються, наприклад, у вигляді зростаючого яскравого півкола з зазубреними краями, що закриває частину зору, або 5-хвилинного поколювання кінчиків пальців або особи. Симптоми ТІА, навпаки, часто «негативні» і раптові, такі як одностороння втрата зору або оніміння.
Деякі симптоми аури, в тому числі візуальна втрата зору в одному оці (мігрень сітківки), одностороння слабкість (гемиплегічна мігрень), запаморочення (основна мігрень) та мігрень з тривалою аурою, важко клінічно відрізнити від TIA. В обох випадках аналізи і МРТ можуть бути нормальними.
Додатковим ускладненням зв’язку аури мігрені та ішемії мозку є той факт, що ішемія може викликати електричний мозковий феномен, відомий як кортикальна депресія, яка виявляє себе аурою. Це явище називається симптоматичною мігренню.
Це означає, що в деяких випадках симптоми аури викликані TIA-подібною подією.
Азбука механізмів зв’язку мігрені та інсульту
А для артерій
Атеросклероз, найбільш поширена причина інсульту в населення в цілому, не збільшується у осіб з мігренню. Вазоспазм під час мігрені може викликати інсульт, при чому це є оборотним звуженням однієї або кількох артерій. Рідкісне стан, відоме як мігренозний інфаркт.
Розсічення шийної артерії, інша судинна причина інсульту, полягає в пошкодженні внутрішньої оболонки артерії, що несе кров до мозку.
Це може бути пов’язано з швидким рухом шиї, що травмує артерію.
Артеріальна диссекція частіше зустрічається у молодих людей з історією мігрені, і найбільш поширені симптоми головного болю та шиї можуть спочатку не бути визнані як такі, що мають іншу причину.
Рідкісне генетичне захворювання CADASIL демонструє аномалії артерій малого та середнього розміру та клінічні ознаки мігрені з аурою, TIA, інсульт та, врешті-решт, судинну деменцію.
Є все більше доказів того, що напади мігрені впливають або активують внутрішнє клітинне покриття (ендотелій) артерій.
Це призводить до вивільнення речовин, які беруть участь у запаленні та коагуляції, і зменшують здатність судин повністю розширюватися.
Для крові
Блокування артерії тромбом може привести до інсульту. Але, якщо блокування є тимчасовим, результатом може бути TIA або аураподібний епізод.
Коли згустки крові перевищують норму, це відноситься до гіперкоагуляції, що викликане генетичними, набутими або факторами способу життя.
Такі, як куріння сигарет або використання естрогенсодержащих контрацептивів (ризик залежить від дози).
Одне дослідження молодих людей з інсультом показало, що особи з мігренню з аурою вдвічі частіше мають принаймні один фактор, що викликає гіперкоагуляцію, ніж у випадку мігрені без аури, або взагалі без мігрені. Для деяких людей використання щоденного аспірину запобігає аурі.
Для серця
Близько 15-25% людей народжені з проходом між правою та лівою верхніми камерами (передсердями) серця, відомим як овальне вікно (patent foramen ovale – PFO). Згустки через PFO можуть потрапляти до мозку і викликати інсульти, TIA або ауроподібні епізоди.
Широка варіація результатів досліджень, які вивчають частоту PFO у осіб з мігренню (діапазон від 15 до 90%) та мігрені з PFO (діапазон: від 16 до 64%) затуманює потенційну роль PFO як сполучної ланки між мігренню та інсультом. Клінічні випробування закриття PFO не довели, що це ефективний спосіб профілактики мігрені.
Мігрень і хвороби серця
Більшість досліджень, які вивчають мігрень і судинні захворювання, природно, були спрямовані на інсульт, інший стан мозку. Однак є докази того, що мігрень збільшує ризик серцевих захворювань, таких як інфаркт міокарда та стенокардія. Зв’язок між мігренню та серцевими захворюваннями виявлена у людей різних вікових груп по всьому світу.
Зовсім недавно велике (23 000 жінок) дослідження здоров’я медсестер, в якому брали участь особи у віці від 25 до 42 років, показало, що мігрень збільшує ризик інсульту, коронарних подій і пов’язаної з ними смерті приблизно на 50%. У ряді інших популяцій досліджень ризик ішемічної хвороби серця був подвоєний. Механізми невідомі, але, ймовірно, пов’язані із запаленням, коагуляцією та дисфункцією ендотеліальної оболонки артерій.
Поради щодо зниження ризику розвитку інсульту і серцево-судинних захворювань
- Підтримуйте здорову дієту, пийте багато води і регулярно проводьте фізичні вправи;
- Не менше 8 годин сну;
- Лікуйте хвороби, які, як відомо, сприяють інсульту і хворобі серця, такі як високий кров’яний тиск, високий рівень холестерину та діабет;
- Кидайте курити;
- Використовуйте стратегії профілактики мігрені. На додаток до зменшення нападів аури і головного болю мігрені, це також може запобігти інсульту. Запитайте свого лікаря, чи підходять вам ліки, які крім зменшення запалення, зменшують згортання (наприклад, щоденний аспірин) або відновлюють ендотелій (наприклад, статини з вітаміном D);
- Уникайте використання естрогенів, що містяться в протизаплідних засобах, особливо якщо ви палите або маєте особисту або сімейну історію хвороб, пов’язаних із тромбами. Прогестаген-контрацепція має менший ризик.
- Уникайте хіропрактики маніпуляції шиї, щоб знизити ризик розвитку диссекції шийки матки;
- Не використовуйте тріптани або інші ліки, які стискають кровоносні судини. Якщо у вас є історія хвороби серця або інсульту, або якщо у вас є слабкість при атаці з одного боку (можлива геміплегічна мігрень), запаморочення (можлива базальна мігрень).
Мігренозний інсульт
Проблема «мігрень-інсульт» стала актуальною з впровадженням методів дослідження, які візуалізують паренхіму мозку.
Впровадження комп’ютерної томографії показало, що у хворих, які тривалий час страждали мігренню (особливо на мігрень з аурою), в мозку виявляються виразні вогнища ішемічного розм’якшення різної величини і давності. Було висловлено припущення, що роль мігрені в розвитку інсультів недооцінюється.
В даний час прийнято вважати, що мігрень є однією з основних причин, які викликають гострі порушення мозкового кровообігу (ішемічні інсульти) в молодому віці.
Вона поступається лише парадоксальній кардіальної емболії внаслідок незарощення овального отвору в міжшлуночковій перегородці серця і аномалій магістральних судин голови, включаючи артеріальні аневризми.
Поєднання церебрального інфаркту з мігренню у молодих людей становить до 25% всіх спостережень.
Разом з тим, як показує досвід, зв’язок мігрені з інсультом непростий. У ряді випадків розвиток ішемічного інсульту дійсно може бути безпосередньо пов’язане з мігренозним приступом.
І значна величина вогнища розм’якшення в цьому випадку не викликає подиву, оскільки, якщо у хворого буде вражений атеросклеротичним процесом посудину, який бере участь у мігренозному пароксизмі, можливості його стінки до швидкого переходу від спазму до розширення значно зменшуються.
Затримка ж спазму при наявності великої атеросклеротичної бляшки здатна сформувати великий ішемічний вогнище.
У сучасній класифікації мігрені зазначається, що одним з діагностичних критеріїв безпосереднього зв’язку мозкового інфаркту з нападом мігрені є збереження неврологічного дефекту мігренозної аури протягом 7 днів, а неврологічне обстеження виявляє інфаркт у відповідній зоні мозку.
Хвора Г., 46 років, з 15 років страждала нападами мігрені з аурою з частотою до восьми в місяць. Стереотипна аура починалася з появи фотопсій, до яких приєднувалися двосторонні скотоми. Через 10-15 хвилин
розвивалася гемікранія з чергуванням сторін при різних нападах. Цефалгія тривала від кількох годин до доби. У міжнападу вважала себе здоровою.
Два роки тому після курсу лікування індометацином і цинаризином напади припинилися.
Раптово знову розвинулася офтальмічна аура з правобічною геміанопсією, до якої приєдналася левостороння гемікранія з наполегливою блювотою.
Однак головний біль протягом доби, як було раніше, не пройшла, вона, як і геміанопсія, стійко трималася в клінічній картині.
Неврологічне дослідження виявило недостатність лицьового і під’язикового нервів і пожвавлення рефлексів справа. Хвора була госпіталізована з підозрою на мігренозний мозковий інфаркт.
Однак комп’ютерна томографія з контрастним посиленням не виявила патологічних змін в паренхімі мозку.
Через два тижні головний біль і блювота припинилися, але геміанопсія, незважаючи на інтенсивну вазоактивну терапію, залишалася. Вона визначалася у хворої і при огляді через півроку. Контрольна комп’ютерна томографія виявила велике вогнище ішемії в лівій потиличній частці.
У той же час у хворих на мігрень інсульт може розвинутися з інших, які не мають прямого зв’язку з цим захворюванням, механізмів. Статистика показує, що у 15-30% хворих на інсульт в анамнезі була або є мігрень.
Однак прямий зв’язок інфаркту з мігренню вбачається тільки в тому випадку, коли інфаркт розвивається після типового для даного хворого аури і в тій же судинній зоні, яка страждає при мігренозному пароксизмі.
Саме так виглядали справи в наведеному вище клінічному спостереженні.
З огляду на переважно вазоспастичний тип реакції церебральних судин при мігрені, цілком зрозумілий ішемічний тип гострих порушень мозкового кровообігу, асоційованих із мігренозними нападами.
Разом з тим, в літературі з’явилися повідомлення про те, що мігрень може бути причиною також і геморагічного інсульту. Частий вазоспазм інтракраніальних судин призводить до ішемії судинної стінки артерій, її некрозу та утворення микроаневризм.
Під час нападу мігрені з підвищенням артеріального тиску відбувається розрив судини, і на висоті мігренозної атаки розвивається крововилив в мозок.
Зв’язок мігрені з інфарктом міокарда
Статистика показує, що у хворих на мігрень частіше, ніж в середньому в популяції, розвивається інша гостра судинна патологія – ішемічна хвороба серця і, зокрема, інфаркти міокарда.
Зв’язок мозкових інсультів та інфарктів міокарда з мігренню дає підставу ще раз звернути увагу на судинні механізми патогенезу мігрені. Цей аспект проблеми має не тільки діагностичне, але і терапевтичне значення.
Ішемія мозку при мігрені
По суті, аура мігрені в своїй патогенетичній і феноменологічній сутності (вазоспазм інтракраніальних артерій) є ні що інше, як транзиторна ішемічна атака.
Не без підстави при обговоренні вітчизняної класифікації судинних захворювань мозку в 1972 році обговорювалося думка про включення мігрені в рубрику минущих порушень мозкового кровообігу.
Аргументом проти цього стало лише ідіопатичний характер мігрені як захворювання з яскраво вираженою спадковою схильністю і своєрідною патофізіологією, що дозволило зберегти уявлення про мігрені як про самостійну нозологічну форму.
Дійсно, головним патофізіологічним механізмом, який реалізує мігренозний напад, є судинний; як уже зазначалося, в основі нападу мігрені лежить зміна судинного тонусу, що супроводжується різноманітними порушеннями церебральної гемоциркуляції. У хворих розвивається характерний тип судинної реакції, обумовлений порушеннями в ферментативних блоках серотонінергічної антиноцицептивної системи. При цьому вазомоторний тонус, лінійний і об’ємний мозковий кровотік зазнають полізначних порушень.
Разом з тим, церебральна вогнищева ішемія в момент нападу (аури) доведена різними методами, включаючи комп’ютерну томографію. Зони зниженої щільності мозкової тканини збільшуються паралельно зі зростанням частоти нападів.
Тривало існуюча мігрень з частими нападами неминуче веде до атрофії речовини мозку, що супроводжується збільшенням розмірів шлуночків і розширенням субарахноїдального простору.
Ішемічні вогнища, лакунарні інфаркти мозку, за даними комп’ютерної томографії, зустрічаються у хворих на мігрень значно частіше, ніж передбачається.
При цьому вони зазвичай не виявляють себе невропатологічною симптоматикою.
Має місце прогресуюча атрофія мозку, при якій генералізовані атрофічні зміни поєднуються з вогнищевими, лакунарними. Отже, мігрень слід розглядати як органо-функціональну патологію мозку.
На початкових етапах вона проявляється функціонально-динамічними порушеннями. Внаслідок цих порушень наступають вже структурно-функціональні зміни мозку.
Ці зміни визначають поліморфізм клінічних церебральних і екстрацеребральних проявів мігрені, різноманітність її форм і типів перебігу.
Наслідки мігрені: спочатку мігрень, потім інсульт?
Мігрень – страшне слово для тих, хто з нею знайомий. Вона приходить без попередження, а залишає лише після прийому певних ліків, які завжди повинні бути під рукою. Дізнайтеся, які можуть бути наслідки мігрені.
Питань і страхів навколо цього захворювання безліч. Один з них: мігрень може привести до інсульту. Чи так це насправді?
Подібності та відмінності
І мігрень, і інсульт супроводжуються найсильнішою головним болем. Є й інші схожі моменти: при обох захворюваннях може порушуватися чутливість в різних частинах тіла (обличчя, руки, ноги і т.д.). Однак є і принципові відмінності, в яких криється головна таємниця.
Так, мігрень розвивається внаслідок надмірного розширення судин головного мозку, в той час як інсульт є результатом або звуження судин (ішемічний інсульт), або розриву судин (геморагічний інсульт). Тому не можна сказати, що інсульт може виникнути під час мігрені в момент найсильнішої болю. Це абсолютно різні процеси.
Разом з тим, мігрені часто супроводжуються не тільки симптомами на зразок нудоти, блювоти, але і можуть мати так звану ауру – відчуття, які починаються незадовго до початку головного болю і тривають деякий час. До таких відчуттів відносять оніміння в частинах тіла, порушення зору, слуху та координації. Подібні симптоми також спостерігаються у людей при інсульті. Як їх відрізнити?
При мігрені подібні порушення спостерігаються протягом короткого часу – максимум годину. А ось при інсульті неприємні відчуття не проходять. Тому, незважаючи на сильний головний біль, необхідно уважно стежити за своїми відчуттями і часом. Якщо ви відчуваєте, що неприємні симптоми не проходять після закінчення години, обов’язково викликайте швидку допомогу: можливо, це інсульт.
Наслідки мігрені: дзвіночки до мігрені
Мігрень може привести до інсультів при наявності додаткових факторів. Один з них – попередня аура. Другий – ймовірність інсульту при мігрені підвищується у людей, схильних до утворення тромбів у крові.
Саме мігрень може спровокувати рух тромбу і подальшу закупорку судин. Третій фактор – підвищений вміст естрогену в крові.
Зазвичай це відноситься до жінок, які приймають гормональні препарати для корекції гормонального фону або в якості контрацептивів.
Тому, якщо ви схильні до мігрені, уважно стежте за своїм здоров’ям. Періодично здавайте аналіз крові для визначення її стану і схильності до тромбоутворення. Якщо ви приймаєте гормональні препарати, обов’язково стежте за своїм станом. Якщо напади мігрені частішають при їх прийомі, необхідно відразу звернутися до лікаря за лікуванням.
Не терпіть біль!
Мігренозну біль ні в якому разі не можна терпіти. Якщо відчули початок мігрені, прийміть ліки (знеболюючі препарати, нестероїдні протизапальні препарати, засоби від нудоти).
У більш серйозних випадках лікар випише спеціальні протимігренозні засоби.
Якщо ж мігрень триває кілька діб або часто повторюється, то в схемі лікування обов’язково повинні бути антиконвульсантами і антидепресантами, підібраними індивідуально. Тому похід до лікаря відкладати не варто.
Мігренозний інсульт: причини, симптоми, лікування, відмінності від звичайної мігрені
Багато людей не знають, що неврологічне захворювання, як мігрень, є причиною розвитку інсульту.
Їй страждають 2,5% чоловіків і 12,5% жінок, що в 3,5 рази підвищує ризик виникнення ішемічного інсульту. У жінок середнього віку захворювання виникає частіше.
Мігренозний інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу, що виникає на тлі судинних розладів при нападах мігрені.
Причини нападу мігренозного інсульту
Мігрень, як причину розвитку інсульту, стали розглядати ще в XIX столітті. У людей, які тривалий час страждали цим захворюванням, розвиток цього ускладнення відзначається частіше.
Пояснюється це тим, що при нападах мігрені неминуче розвивається атрофія речовини мозку, утворюються ішемічні вогнища і лакунарні мозкові інфаркти.
При самому ж нападі відбувається зміна судинного тонусу (спазм судин голови) і порушується церебральна гемоциркуляція, на тлі чого можливий розвиток ускладнень.
Зниження кровообігу, що виникає при звуженні судин, призводить до зниженої виробленню гормону серотоніну, в результаті відзначається розбалансування роботи нервових клітин, зниження пам’яті, порушення сну. Такі причини мігрені, як фізичне навантаження, захворювання серця, стреси, порушення гормонального фону і функцій ЦНС, також можуть призводити до розвитку мігренозного інсульту.
Симптоми мігренозного інсульту
При мігрені відзначаються гемікранні, однак при розвитку інсульту, в результаті пошкодження ділянок головного мозку, крім головного болю спостерігаються й інші симптоми.
До них відносяться:
- розлади свідомості,
- порушення зору (диплопія, гемианопсія),
- оніміння та слабкість у кінцівках,
- елементи афазії,
- елементи агнозії.
Можуть спостерігатися і мозочкові симптоми: атаксія, запаморочення, зміна почерку. Мігренозний інсульт відрізняється «мерехтливим» характером симптоматики – поява і зникнення симптомів протягом нетривалого часу.
Діагностика
Як же відрізнити інсульт від мігрені? Давайте розглянемо, які симптоми властиві мігрені! Так, при мігренозному нападі людина відчуває сильний головний біль в одній півкулі, що супроводжується нудотою і блювотою. Саме такий біль, характерна для мігрені, відрізняє її від головного болю напруги. Вона відчувається не в одній півкулі, а в області чола і скронь з обох сторін.
Мігрень часто супроводжується аурою (галюцинації, розлади нюху, мови, запаморочення). Аура з патогенетичної точки зору – це минуще порушення мозкового кровообігу, ішемічна атака. Тому інсульт може стати ускладненням мігрені з аурою, що триває більше години.
Існує ряд критеріїв, які враховують при постановці діагнозу «мігренозний інсульт»:
- мігрень є єдиною можливою причиною через відсутність інших причин;
- в анамнезі відзначалося кілька (більше двох) нападів мігрені з розвитком вогнищевої неврологічної симптоматики;
- «Мерехтливий» характер симптоматики, про який говорилося раніше;
- симптоми, характерні для типового нападу мігрені, зберігаються більше години;
- для точної діагностики проводять магнітно-резонансну томографію головного мозку, яка визначає наявність в ньому вогнищ ішемії та встановлює давність їх виникнення;
- вивчається гемостаз крові (коагулограма).
Цікаво: Яке може бути тиск при мігрені: підвищене або знижене?
Методи лікування мігренозного інсульту
Поява описаних раніше симптомів говорить про те, що проблема досить серйозна, і, можливо, необхідно проводити лікування мігренозного інсульту. Слід обов’язково відвідати лікаря, і в разі встановлення діагнозу «мігренозний інсульт» буде необхідна термінова терапія. У цьому випадку фахівці призначають:
- вазоактивні препарати;
- препарати, що покращують реологію крові;
- нейропротектори;
- антімігренозні препарати (тріптани) та антиконвульсанти.
Реабілітаційні заходи
У лікуванні наслідків інсульту основним є відновний період, який триває близько року після перенесеного захворювання. В цей час пацієнтові необхідно проводити можливі процедури та реабілітаційні заходи, спрямовані на відновлення нервово-м’язової провідності, оскільки тільки так домагаються найбільшої ефективності.
До важливих реабілітаційних заходів відносяться: фізіотерапія, рефлексотерапія, лікувальна гімнастика та масаж. Тривалість цього періоду та необхідні заходи встановлює тільки лікар, що вивчив реабілітаційний потенціал свого пацієнта.
Прогноз і профілактика
Наслідки нападу мігрені інсульту (порушення мови, координації рухів, погіршення зору) спостерігаються в тому випадку, якщо людина вчасно не звернулася за спеціалізованою допомогою. Однак для хворих, які страждають на мігрень, важливо знати, які ж заходи профілактики можуть перешкоджати розвитку ускладнень:
- основна міра профілактики – купірування нападу мігрені, оскільки своєчасна терапія мігрені не допускає розвитку спазму судин;
- позбутися від шкідливих звичок (алкоголь і куріння);
- дотримуватися правильного режиму дня і раціонального харчування (не зловживати смаженими і солоними продуктами, напоями, що містять кофеїн);
- небажано допускати сильного зниження температури при загартовуванні;
- забезпечити достатнє надходження кисню в приміщенні, в якому людина проводить багато часу (провітрювання, сон з відкритим вікном);
- регулярні фізичні навантаження (не варто відразу приступати до тяжких тренувань у тренажерному залі, досить помірних фізичних навантажень щодня).
