Істерики, упертість, протести: як батькам справлятися з дитячими віковими кризами? Поради психолога
Особливо емоційним дитина стає в період дитячих криз. Часто батьки не знають як реагувати на істерики, упертість, протести, свавілля і негативізм дітей.Раніше все було нормально.
Ви вимикали мультик і дитина йшов спокійно грати. І раптом раз, замість послуху – істерика. Давайте розберемося, як реагувати на прояви дитячих криз? Помилки восприятияЕсли будь-який непослух сприймати як виклик владі чи як свідчення нашої некомпетентності, то такі думки викидають нас з Дорослої позиції.
А навішування на дитину ярликів (поганий, неслухняний, невихований) не вирішує проблему. Лише призводить до відчуття плохости у дитини і мами. У підсумку почуття провини, нікчемності і сорому.
“Це він так зло” (спеціально) – каже мені мама. Чи це Так?Негативне сприйняття змінює тембр голосу і настрій – а діти реагують на тон. Тому, щоб заспокоїти дитину, потрібно спершу себе заспокоїти.
Як? Почніть по-іншому сприймати ситуацію.У китайській мові немає одного ієрогліфа, що означає криза. Його пишуть з двох: “небезпека” і “шанс”.
Дитячий віковий криза повідомляє про необхідність щось змінити в отношенияхСуть криз в тому, що у дитини з’явилися нові потреби. В самостійності, повазі, бажання мати свою думку. І дитина як може, так нам про це і повідомляє.
Варто прислухатися і щось почати змінювати. Чи даєте ви можливість дитині рости, відчути повагу до його думки?Наприклад, не просто заборонити, а почати домовлятися; пояснювати свої рішення; передавати відповідальність дитині – запитати, як сама дитина бачить вирішення конфлікту. З 3 років можна сміливо починати.
Завдання батьків в період криз – тримати дорослу позицію! Давати підтримку, витримувати кордону, навчати, приймати почуття.Як реагувати на сильні емоції дитини?Коли дитина не справляється зі своїми емоціями – завдання батьків зрозуміти, що відбувається, і допомогти проживати сильні почуття – вислухати, називати почуття, поспівчувати, заспокоїти. Чому це важливо? Щоб навчити дитину переживати свої емоції самостійно.
Отже, дитина несподівано відреагував істерикою на вимикання телевізора. Як бути?Можлива реакція: 1. Дайте висловити емоції прийнятним способом.
Скажіть: “Ти зараз засмучений тому що я вимкнула ТЕЛЕВІЗОР. Але час перегляду закінчилося. Можна буде подивитися тоді-то”.
Прийміть його горе, втішайте.2. Якщо вираз злості небезпечно для оточуючих (наприклад інших дітей) – вчіть проявляти емоції безпечно.
“Коли ми сердимося, ми нікого не б’ємо. У нас таке правило”. Замість того, щоб вдарити брата, дайте краще порвати газету, побити подушку або як ще висловити свої почуття.
3. Коли ситуація емоційно пережита, ви можете на майбутнє (наприклад ввечері) домовитися. Запропонувати дитині варіант.
Якщо дитина постарше, то попросіть його запропонувати вам варіанти рішень. А ви виберіть підходящий. Так ви вирощуєте позицію Дорослого.
А як Ви справляєтеся з дитячими істериками? Як пережили кризи? Що допомогло? _____Спасибі, що ставите ? лайки, коментуєте і підписуєтеся!Психолог, коуч для батьків – Дмитро Галстин. Якщо потрібна консультація, пишіть в instagram
