Кохання

Мама не знає, що я спала з вітчимом

Мама влаштувалася на работуКогда мені виповнилося п’ятнадцять, мама влаштувалася барменом на круїзному лайнері. Вона стала їхати в круїзи по Москві-річці Волзі на 2-3 дні в рейс.А я, як завжди, залишалась з вітчимом.

В принципі, боятися було нічого, так як він мене виховував і ніколи не те що жесту, слова від нього поганого не чула.Так минуло трохи більше року. Я поступила в технікум, почалося нове життя, нові подружки.

Одного разу я прийшла з дискотеки додому, в новій короткої картатій спідниці, відчувала себе майже красунею. Вітчим був п’яний — останнім часом він все частіше і більше пив. Ні з того ні з сього почав приставати.

Я швидко пройшла в свою кімнату і закрилася.Через пару годин, коли він затих, я вийшла в туалет. Несподівано в коридорі він налетів на мене, згріб в оберемок і притягнув їх з мамою спальню.

Я спробувала кричати, але він закрив рукою рот. І сталося те, що сталося. Весь цей час мені здавалося, що це не зі мною відбувається або просто страшний сон.

У мене ніяк не вкладалося в голові, що той, кого я називаю татом, і цей чужий жорстокий чоловік, що дихає на мене перегаром, один і той же чоловік. СтыдКогда він заснув, я встала і пішла в душ. Спідницю ту злощасну викинула, немов, якщо б я була одягнута у щось скромніше, нічого б не сталося.

Потім знову закрилася у своїй кімнаті, сліз не було, був шок. Вранці, як тільки за вікном стало ясно, втекла з дому, навіть не поснідавши. Але холод і голод все одно змусили приїхати ввечері додому.

До повернення мами з рейсу залишався ще один день.Будинки вітчим як ні в чому не бувало налив мені супу і попередив: якщо я проговорюся мамі, він розповість, що я сама до нього приставала. Що він не дурень, бачив, як я перед ним в коротких спідницях крутила попою і без ліфчика напівгола ходила.

Але я і сама б мовчала. Соромно було перед мамою, вона часто любила повторювати про те, що, якщо жінка не захоче, чоловік і уваги не зверне. Зараз я думаю, що, напевно, мені в чомусь лестило це увагу дорослого мужика, було відчуття, що я в чомусь крутіше більш симпатичних подруг.

Страх був потім, коли своєму першому хлопчику на першому курсі інституту я брехала про першу любов, про юнака, з яким все було. Не скажеш же, що мій перший досвід — п’яний вітчим.Рік пекла Під приводом “я розкажу матері, що ти до мене чіплялася” це тривало близько року.

Коли мама була в рейсі, я намагалася не потрапляти вітчиму на очі, якщо була можливість, залишалася ночувати у подруг. Але так виходило не завжди. Іноді доводилося спати з ним.

Не часто, раз на пару місяців, коли мами не було, а вітчим напивався. Дивно, що не залетіла. Все було як уві сні.

Чому терпіла? Маму не хотіла турбувати, вона хоч і була з вигляду міцна, але скаржилася іноді, що серце коле. Тому і через роки не розповідала, все одно нічого не зміниш. Мама вийшла заміж за цього виродка заради квартири, тобто заради мене.

Щоб у мене було більше можливостей, хороше майбутнє. Вона ж не могла знати, як мені за ці “можливості” доведеться розплачуватися. І в міліцію не пішла з тієї ж причини: був би скандал, а толку — нуль, не перемотают ж вони моє життя тому.

 Потім ставлення до вітчиму змінилося. Накотилася тиха ненависть, дуже спокійна. Від одного його запаху вивертало.

Нова жизньНа першому курсі інституту я знайшла роботу і з’їхала. Стала знімати квартиру з подружкою-однокурсницею. Мама до цього поставилася нормально: сама почала самостійне життя рано.

Вона так і не здогадалася, що я буквально втекла з дому через вітчима.Зрідка я приїжджала до мами в гості, сиділи всі разом за обіднім столом, вела себе як зазвичай, та й вітчим теж більше не приставав. Але все одно ні разу не залишалася з ночівлею, мама і не наполягала, посиділи, попили вина — і все.

Мама з ним розлучилася років через вісім: він пив вже серйозно. З ним після розлучення не жила, залишаючись прописаної в квартирі, знімала однушку в Підмосков’ї, будучи вже на пенсії. Але при цьому зовсім зв’язку з вітчимом не рвала.

Коли вітчим тяжко хворів перед смертю, я їздила до нього на прохання матері: те привезти продукти, ліки. Він мене не впізнавав вже майже. Коли він помер, нам відійшла трикімнатна квартира.
Ви знаєте, що у ваших дітей може бути таємна життя? Далеко не завжди підростаюча дитина хоче і може розповісти батькам те, про що він мріє, як живе, що йому потрібно для щастя.Спілкуйтеся більше зі своїми дітьми, не забувайте про них під час роботи.

Related posts

Leave a Comment