Таблетки ренітек: інструкція із застосування, ціна, аналоги. показання до застосування

Лікарські препарати рецептурного відпуску ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ ПАЦІЄНТУ ТІЛЬКИ ВРАЧОМ. ЦЯ ІНСТРУКЦІЯ ТІЛЬКИ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ.

• РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: П N013201 / 01-130612 ТОРГОВЕЛЬНЕ НАЗВА: Ко-ренітек® міжнародна непатентована назва АБО группіровочних НАЗВА: гидрохлоротіазід + еналаприл лікарська ФОРМА: таблетки
• СКЛАД:
  Кожна таблетка містить
• Діючі речовини: еналаприлу малеат 20,0 мг і гідрохлортіазиду 12,5 мг

Допоміжні речовини: натрію бікарбонат 10,0 мг (допуск на вагу після висушування 2,74 мг), лактоза водна 141,0 мг, крохмаль кукурудзяний 22,0 мг (допуск на вагу після висушування 20,0 мг), крохмаль прежелатинізований 2, 2 мг (допуск на вагу після висушування 2,0 мг), барвник оксид заліза жовтий Е172 0,5 мг, магнію стеарат 1,1 мг.

1. ОПИС:
   Жовті круглі, двоопуклі, з рифленим краєм таблетки; на одній стороні гравіювання MSD 718, на інший ризику.
2. Фармакотерапевтична група: гіпотензивну комбінований засіб (діуретик + ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) інгібітор)
3. КОД АТС С09ВА02

Фармакологічні властивості

Препарат Ко-ренітек® є комбінацією інгібітору АПФ (еналаприлу) і діуретика (гідрохлортіазиду).
Препарат Ко-ренітек® застосовується, для лікування артеріальної гіпертензії (АГ). Гіпотензивні ефекти компонентів препарату доповнюють один одного; терапевтичний ефект підтримується протягом 24 годин.

МЕХАНІЗМ ДІЇ

Еналаприл
Еналаприл – інгібітор АПФ – ферменту, що каталізує перетворення ангіотензину I в прессорную субстанцію ангіотензин II. Після всмоктування еналаприл перетворюється шляхом гідролізу в еналаприлат, який пригнічує АПФ.

Інгібування АПФ призводить до зниження концентрації ангіотензину II в плазмі крові, що тягне за собою збільшення активності реніну плазми крові (внаслідок усунення негативного зворотного зв’язку у відповідь на вивільнення реніну) і зменшення секреції альдостерону.

АПФ ідентичний ферменту кініназа II, тому еналаприл також може блокувати руйнування брадикініну, пептиду, що володіє, виражену вазодилатуючу дію. Значення даного механізму в терапевтичній дії еналаприлу вимагає уточнення.

Незважаючи на те, що еналаприл знижує артеріальний тиск (АТ), за допомогою придушення, ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, яка відіграє важливу роль в регуляції артеріального тиску, препарат знижує артеріальний тиск навіть у пацієнтів з АГ і з низькою активністю реніну в плазмі крові.

Комбінація еналаприлу та гідрохлоротіазиду

Гідрохлортіазид є діуретичним і гіпотензивним засобом, що збільшує активність реніну. Хоча еналаприл має антигіпертензивну дію навіть у пацієнтів з АГ і з низькою активністю реніну в плазмі крові, супутнє застосування гідрохлоротіазиду веде до більш вираженого зниження артеріального тиску.

ФАРМАКОДИНАМІКА

Ко-ренітек® – комбінований препарат, має антигіпертензивну та діуретичну дію. Еналаприл
Призначення еналаприлу пацієнтам з АГ призводить до зниження артеріального тиску як у положенні «стоячи», так і в положенні «лежачи», без значного підвищення ЧСС.
Симптоматична постуральна гіпотензія розвивається рідко.

У деяких пацієнтів досягнення оптимального зниження артеріального тиску може вимагати кількох тижнів терапії. Переривання терапії еналаприлом не викликає різкого підйому артеріального тиску.
Ефективне пригнічення активності АПФ зазвичай розвивається через 2-4 години після одноразового прийому еналаприлу всередину.

Початок антигіпертензивної дії настає протягом 1 години, максимальний ефект спостерігається через 4-6 годин після прийому препарату. Тривалість дії залежить від дози. Однак при застосуванні рекомендованих доз антигіпертензивна дія і гемодинамічні ефекти зберігаються протягом 24 годин.

Зниження АТ супроводжується зниженням загального периферичного судинного опору, невеликим збільшенням серцевого викиду і відсутністю змін або незначними змінами частоти серцевих скорочень (ЧСС). В результаті прийому еналаприлу збільшується нирковий кровообіг, швидкість клубочкової фільтрації залишається незміненою.

Однак у пацієнтів з початково зниженою клубочкової фільтрацією її швидкість зазвичай підвищується.
Антигіпертензивна терапія еналаприлом веде до значної регресії гіпертрофії лівого шлуночка і збереженню систолічної функції лівого шлуночка.

Терапія еналаприлом супроводжується сприятливим впливом на співвідношення фракцій ліпопротеїнів і відсутністю ефекту або сприятливим ефектом на концентрацію загального холестерину.

Комбінація еналаприлу та гідрохлоротіазиду

Застосування комбінації еналаприлу та гідрохлоротіазиду призводить до більш вираженого зниження артеріального тиску в порівнянні з монотерапією кожним з препаратів окремо і дозволяє зберігати антигіпертензивнудію препарату Ко-ренітек®, щонайменше, протягом 24 годин.

Еналаприл зменшує втрату іонів калію, викликану застосуванням гідрохлортіазиду. Еналаприл і гідрохлоротіазид мають подібний режим дозування – одноразовий прийом на добу. Тому Ко-ренітек® є зручну лікарську форму для комбінованого застосування еналаприлу та гідрохлоротіазиду.

ФАРМАКОКІНЕТИКА

Еналаприл
Після прийому всередину еналаприл швидко всмоктується, максимальна концентрація еналаприлу в сироватці крові спостерігається протягом 1 години після прийому. Ступінь абсорбції з шлунково-кишкового тракту становить приблизно 60%.

Після всмоктування еналаприл швидко піддається гідролізу з утворенням активної речовини еналаприлату, потужного інгібітору АПФ. Максимальна концентрація еналаприлату в сироватці крові спостерігається через 3-4 години після прийому еналаприлу. Виведення еналаприлу здійснюється переважно через нирки.

Основними метаболітами, які визначаються в сечі є еналаприлат, що становить приблизно 40% дози, і незмінений еналаприл. Немає даних про інших значущих шляхах метаболізму еналаприлу, крім гідролізу до еналаприлату.

Крива концентрації еналаприлату в плазмі крові має тривалу кінцеву фазу, мабуть, обумовлену його зв’язуванням з АПФ. У здорових добровольців з нормальною функцією нирок рівноважна концентрація еналаприлату досягається до 4 дня з початку прийому еналаприлу.

Період напіввиведення еналаприлату при курсовому застосуванні препарату всередину становить 11 годин. Прийом їжі не впливає на всмоктування еналаприлу. Тривалість всмоктування та гідролізу еналаприлу подібна для різних рекомендованих терапевтичних доз.

Гідрохлортіазид

Період напіввиведення гідрохлоротіазиду становить від 5,6 до 14,8 годин. Гідрохлортіазид не зазнає метаболізму, але швидко виводиться нирками. Не менш 61% дози, прийнятої внутрішньо, виводиться в незміненому вигляді протягом 24 годин. Гідрохлортіазид проникає через плаценту, але не проникає через гематоенцефалічний бар’єр.

Комбінація еналаприлу та гідрохлоротіазиду

Ці таблетки спалюють 16 кг жиру за місяць! Купити можна в будь-якій аптеці г.Зіндельфінген, називаються …

Регулярний прийом комбінації еналаприлу та гідрохлоротіазиду не впливає або має незначний вплив на біодоступність кожного з компонентів препарату. Застосування комбінованої таблетки препарату Ко-ренітек® біоеквівалентності одночасного прийому його компонентів в окремих лікарських формах.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ

Лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, яким показана комбінована терапія.

Протипоказання

• Анурія;
• Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;
• Ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов’язаний з прийомом інгібіторів АПФ, а також спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк; • Підвищена чутливість до інших похідних сульфонаміду;

• Важкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл / хв).

З ОБЕРЕЖНІСТЮ

Аортальний стеноз, цереброваскулярні захворювання (в т.ч. недостатність мозкового кровообігу), ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність, важкі системні захворювання сполучної тканини (в т.ч.

системний червоний вовчак, склеродермія), пригнічення кістковомозкового кровотворення, цукровий діабет, гіперкаліємія, двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної нирки, стан після трансплантації нирки, ниркова і / або печінкова недостатність, дієта з обмеженням кухонної солі, гіперкальціємія, гіперурикемія і / або подагра, стани, що супроводжуються зниженням об’єму циркулюючої крові (в т.ч. діарея, блювота), похилий вік, застосування у пацієнтів з обтяженим алергологічним анамнезом і бронхіальною астмою, застосування у пацієнтів, які перебувають на діалізі із застосуванням високопроточних мембран (таких як AN 69 ®).

ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ І В ПЕРІОД ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ

Застосування препарату Ко-ренітек® під час вагітності не рекомендується. При діагностуванні вагітності прийом препарату Ко-ренітек® повинен бути негайно припинений, якщо тільки прийом препарату не вважається життєво необхідним для матері.

В опублікованому ретроспективному епідеміологічному дослідженні новонароджених, матері яких приймали інгібітори АПФ протягом першого триместру вагітності, спостерігали підвищений ризик розвитку серйозних вроджених вад розвитку в порівнянні з новонародженими, чиї матері не приймали інгібітори АПФ, протягом першого триместру вагітності.

Кількість випадків вроджених дефектів було маленьким, і результати даного дослідження не були повторно підтверджені.
Інгібітори АПФ можуть викликати захворювання або загибель плода або новонародженого при призначенні їх під час другого і третього триместрів вагітності.

Застосування інгібіторів АПФ протягом даного періоду супроводжувалося негативним впливом на плід і новонародженого, яке виявлялося у вигляді гіпотензії, ниркової недостатності, гіперкаліємії, і / або гіпоплазії кісток черепа.

Крім того повідомлялося про розвиток недоношеності, затримки внутрішньоутробного розвитку і незаращении артеріальної протоки, проте, неясно були, ці патологічні стани обумовлені прийомом матір’ю інгібіторів АПФ.
Також можливий розвиток олігогідрамніон, мабуть, внаслідок порушення функції нирок плода.

Це ускладнення може призводити до контрактури кінцівок, деформації кісток черепа, включаючи його лицеву частину і гіпоплазії легень плода. Дані побічні ефекти для зародок спостерігалися при внутрішньоматкової впливі АПФ інгібіторів під час першого триместру вагітності.

Застосування діуретиків під час вагітності не рекомендується, оскільки може викликати жовтяницю плоду і новонародженого, тромбоцитопенію і, можливо, інші небажані реакції, що спостерігалися у дорослих пацієнтів.
Якщо препарат Ко-ренітек® призначається під час вагітності, пацієнтка повинна бути попереджена щодо потенційного ризику для плода.

У тих рідкісних випадках, коли призначення препарату під час вагітності вважається необхідним, слід проводити періодичні ультразвукові обстеження для оцінки інтраамніотичного простору.

У разі виявлення олігогідрамніон в ході ультразвукового обстеження, необхідно припинити прийом препарату Ко-ренітек®, якщо тільки прийом препарату не вважається життєво необхідним для матері. Проте, і пацієнтка, і лікар повинні знати, що олігогідроамніон розвивається при незворотному пошкодженні плода.

Якщо інгібітори АПФ застосовуються під час вагітності і спостерігається розвиток олігогідрамніон, то в залежності від тижня вагітності для оцінки функціонального стану плода може бути необхідне проведення контрактильного стресового тесту, нестрессового тесту (НСТ) або біофізичний профілю плода (БПП).
Новонароджених, чиї матері приймали препарат, слід ретельно спостерігати щодо розвитку артеріальної гіпотензії, олігурії і гіперкаліємії. У разі розвитку олігурії увагу лікаря має бути спрямована на підтримку артеріального тиску і ниркової перфузії.
Еналаприл проникає через плацентарний бар’єр і може бути видалений з крові новонародженого за допомогою перитонеального діалізу з відчутним клінічним ефектом, і теоретично він може бути видалений за допомогою обмінного переливання крові. Немає даних про можливість видалення з крові новонародженого гідрохлортіазиду, який також проникає через плацентарний бар’єр.

Як еналаприл, так і тіазиди виділяються з грудним молоком. У разі необхідності застосування препарату в період лактації, пацієнтка повинна припинити годування груддю.

ЗАСТОСУВАННЯ В ПЕДІАТРІЇ

Безпека і ефективність застосування препарату у дітей до 18 років не встановлені, тому препарат Ко-ренітек® не рекомендується застосовувати в педіатрії.

ЗАСТОСУВАННЯ У ЛІТНІХ ПАЦІЄНТІВ

У клінічних дослідженнях ефективність і переносимість еналаприлу та гідрохлоротіазиду при їх одночасному застосуванні, були подібними у літніх і більш молодих пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

СПОСІБ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОЗИ

Таблетки для прийому всередину. Артеріальна гіпертензія
Початкова доза становить 1 таблетка 1 раз на добу. У разі необхідності доза може бути збільшена до 2 таблеток 1 раз на добу.

• Попереднє лікування діуретиками
• Ниркова недостатність
• При легкому ступені ниркової недостатності (КК більше 30, але менше 80мл / хв) рекомендована початкова доза еналаприлу при призначенні його в монотерапії становить від 5 до 10 мг.

На початку терапії препаратом Ко-ренітек® може розвинутися симптоматична артеріальна гіпотензія, яка частіше виникає у пацієнтів з порушеннями водно-електролітного балансу внаслідок попередньої терапії діуретиками. Прийом діуретиків повинен бути припинений за 2-3 дня до початку терапії препаратом Ко-ренітек®.
Тіазиди можуть виявитися недостатньо ефективними діуретиками у пацієнтів з порушенням функції нирок, а при зниженні КК до 30 мл / хв і нижче (тобто при помірній або тяжкій нирковій недостатності), є неефективними.
У пацієнтів з КК понад 30, але менше 80мл / хв, препарат Ко-ренітек® повинен застосовуватися тільки після попереднього добору дози кожного з компонентів.

ПОБІЧНА ДІЯ

Препарат Ко-ренітек®, як правило, добре переноситься. У клінічних дослідженнях побічні ефекти зазвичай були легкими, минущими і в більшості випадків не вимагали переривання лікування.

Найбільш часто зустрічаються побічними ефектами були запаморочення і підвищена стомлюваність, які зазвичай проходили при зниженні дози препарату і рідко вимагали відміни терапії.

Іншими побічними ефектами (1-2%) були: м’язові судоми, нудота, астенія, ортостатичні ефекти, включаючи виражене зниження артеріального тиску, головний біль, кашель, імпотенцію.
Рідше в контрольованих клінічних дослідженнях або широкій клінічній практиці зустрічалися такі небажані явища:

З боку серцево-судинної системи: непритомність, виражене зниження артеріального тиску незалежно від положення тіла, прискорене серцебиття, тахікардія, біль у грудях.

З боку ендокринної системи: синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону. З боку травної системи: панкреатит, діарея, блювання, диспепсія, біль у животі, метеоризм, запор. З боку центральної нервової системи: безсоння, сонливість, парестезії, системне запаморочення, підвищена збудливість. З боку дихальної системи: задишка. З боку шкірних покривів: синдром Стівенса-Джонсона, шкірний висип, свербіж, підвищене потовиділення. Інші: порушення функції нирок, ниркова недостатність, зниження лібідо, сухість слизової оболонки порожнини рота, подагра, шум у вухах, біль у суглобах.
Описано симптомокомплекс, який може включати лихоманку, серозит, васкуліт, міалгію / міозит, артралгія / артрит, позитивний тест на антинуклеарні антитіла, збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілію і лейкоцитоз. Можуть спостерігатися шкірний висип, фотосенсибілізація та інші дерматологічні симптоми.

1. Алергічні реакції / Ангіоневротичний набряк:
2. лабораторні показники
3. Додаткові побічні ефекти, які спостерігалися при прийомі окремих діючих компонентів препарату і можуть бути потенційними побічними ефектами препарату Ко-ренітек®: Еналаприл
   Кишкова непрохідність; печінкова недостатність; гепатоцелюлярний або холестатичний гепатит; жовтяниця; депресія; сплутаність свідомості; «Кошмарні» сновидіння; інфільтрати в легенях; бронхоспазм / бронхіальна астма; болю в горлі і охриплість; порушення ритму серця; стенокардія; інфаркт міокарда або інсульт; синдром Рейно, можливо розвиваєтьсявдруге на тлі надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів з високим ризиком розвитку гіпотонії; ринорея; фотосенсибілізація; алопеція; припливи; порушення смаку; анорексія; порушення зору; кропив’янка; стоматит; глосит; олігурія; токсичний епідермальний некроліз; мультиформна еритема; ексфоліативнийдерматит; пухирчатка.
4. лабораторні показники
5. Гідрохлортіазид

Ренітек – офіційна інструкція із застосування, аналоги

catad_pgroup Інгібітори АПФ * зареєстрована Міністерством охорони здоров’я (по grls.rosminzdrav.ru) Аналоги, статті Коментарі

Інструкція для медичного застосування препарату

• РЕЄСТРАЦІЙНИЙ НОМЕР: П N014039 / 01
• ТОРГОВЕЛЬНЕ НАЗВА: РЕНІТЕК®
• Міжнародна непатентована назва: Еналаприл
• ЛІКАРСЬКА ФОРМА: таблетки
• СКЛАД:
  1 таблетка містить:
• Активна речовина: еналаприлу малеат – 5 мг, 10 мг або 20 мг

Допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат, лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, заліза оксид червоний Е172 (Ренітек 10 мг, 20 мг), заліза оксид жовтий Е172 (Ренітек 20 мг).

ОПИС:
Таблетки 5 мг: Таблетки білого кольору, трикутної форми, на одній стороні вигравірувано «MSD 712», на іншій стороні – ризику.

Таблетки 10 мг: таблетки рожевого кольору з вкрапленнями, трикутної форми, на одній стороні вигравірувано «MSD 713», на іншій стороні – ризику.

Таблетки 20 мг: таблетки світло-рожевого з жовтуватим відтінком кольору, трикутної форми, на одній стороні вигравірувано «MSD 714», на іншій стороні – ризику.

Фармакотерапевтична група:
Ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) інгібітор

Фармакологічні властивості
ренітек (еналаприлу малеат) відноситься до засобів, що впливає на ренін-ангіотензинову систему – інгібіторів АПФ і є високоспецифічний, довготривалим, що не містить сульфгідрильні групи інгібітором АПФ. Застосовується для лікування артеріальної гіпертензії (АГ) і серцевої недостатності (СН).

Виведення еналаприлу здійснюється переважно через нирки. Основними метаболітами, які визначаються в сечі, є еналаприлат, що становить приблизно 40% дози і незмінений еналаприл. Даних про інші метаболітах еналаприлу немає.

Профіль концентрації еналаприлату в плазмі крові має тривалу кінцеву фазу, мабуть, обумовлену вивільненням пов’язаного з АПФ еналаприлату. У осіб з нормальною функцією нирок стабільна концентрація еналаприлату досягається на 4-й день з початку прийому еналаприлу.

Період напіввиведення (Т1 / 2) еналаприлу при курсовому застосуванні препарату всередину становить 11 годин.

• Серцева недостатність будь-якій стадії
  У пацієнтів з наявністю клінічних проявів серцевої недостатностіРенітек також показаний для:
• Ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов’язаний з призначенням раніше інгібіторів АПФ, а також спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк. ЗАСТОСУВАННЯ В ПЕДІАТРІЇ
  Вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені). Ренітек слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки, при первинному гіперальдостеронізм, гіперкаліємії, стані після трансплантації нирки; аортальному стенозі, мітральному стенозі (з порушеннями показників гемодинаміки), ідіопатичному гіпертрофічному субаортальному стенозі; системних захворюваннях сполучної тканини; ішемічної хвороби серця; цереброваскулярних захворюваннях; цукровому діабеті; ниркової недостатності (протеїнурія – більше 1 г / добу); печінкової недостатності; у пацієнтів, які дотримуються дієти з обмеженням солі або знаходяться на гемодіалізі; при одночасному прийомі з імунодепресантами і діуретиками, літніх пацієнтів (старше 65 років), пригніченні кістковомозкового кровотворення; станах, що супроводжуються зниженням об’єму циркулюючої крові (в тому числі діарея, блювота). ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ ВАГІТНОСТІ
  Використання препарату під час вагітності не рекомендується. При настанні вагітності прийом ренітек повинен бути негайно припинений. Інгібітори АПФ можуть викликати захворювання або загибель плода або новонародженого при призначенні їх вагітним під час другого і третього триместрів вагітності. Використання інгібіторів АПФ під час цих періодів супроводжувалося негативним впливом на плід і новонародженого, включаючи розвиток гіпотензії, ниркової недостатності, гіперкаліємії і / або гіпоплазії черепа у новонародженого. Можливий розвиток олігогідрамніон, мабуть, внаслідок зниження функції нирок плоду. Це ускладнення може призводити до контрактури кінцівок, деформації черепа, включаючи його лицеву частину, гіпоплазії легенів. При призначенні ренітек необхідно інформувати пацієнтку відносно потенційного ризику для плода. Ці небажані явища на ембріон і плід, мабуть, не є результатом внутрішньоутробного впливу інгібіторів АПФ під час першого триместру вагітності.

  Новонароджені, чиї матері приймали ренітек, повинні ретельно спостерігатися щодо виявлення зниження АТ, олігурії і гіперкаліємії.

  Еналаприл, який проникає через плаценту, може бути частково видалений з кровообігу новонародженого за допомогою перитонеального діалізу; теоретично він може бути видалений за допомогою обмінного переливання крові. Застосування у період годування груддю

  Еналаприл і еналаприлат визначаються в материнському молоці у невеликій концентраціях. У разі якщо використання препарату необхідно, пацієнтка повинна припинити годування груддю. Спосіб застосування та дози
  Всередину, незалежно від прийому їжі, оскільки абсорбція таблеток ренітек не залежить від прийому їжі.

  1. Артеріальна гіпертензія
  2. реноваскулярна гіпертензія
  3. Супутнє лікування артеріальної гіпертензії діуретиками
  4. Дозування при нирковій недостатності

  Початкова доза становить 10-20 мг в залежності від ступеня тяжкості АГ і призначається 1 раз на добу. При м’якій ступеня АГ рекомендована початкова доза становить 10 мг на добу. При інших ступенях АГ початкова доза становить 20 мг на добу при одноразовому прийомі. Підтримуюча доза – 1 таблетка 20 мг один раз на день. Дозування підбирається індивідуально для кожного пацієнта, але доза не повинна перевищувати 40 мг на добу. Оскільки у пацієнтів цієї групи АТ і ниркова функція можуть бути особливо чутливі до пригнічення АПФ, терапію починають з низької початкової дози – 5 мг і менш. Потім доза підбирається відповідно до потреб пацієнта. Зазвичай ефективна доза 20 мг ренітек на добу при щоденному прийомі. Слід дотримуватися обережності при лікуванні ренітек пацієнтів, які незадовго до цього отримували лікування діуретиками (див. «Супутнє лікування АГ діуретиками»). Після першого прийому РЕНІТЕК ® може розвинутися артеріальна гіпотензія. Такий ефект найбільш імовірний у пацієнтів, які отримують лікування діуретиками. Препарат рекомендується призначати з обережністю, так як у таких пацієнтів може спостерігатися дефіцит рідини або натрію. Лікування діуретиками слід припинити за 2-3 дні до початку лікування ренітек. Якщо це неможливо, то початкову дозу ренітек слід знизити (до 5 мг або менше), для визначення первинного ефекту препарату. Далі дозування слід підбирати з урахуванням стану пацієнта. Повинен бути збільшений інтервал між прийомами ренітек і / або зменшена доза.

  стан нирок	Кліренс креатиніну мл / хв	Початкова доза мг / день
  Незначні порушення функції	30 мл / хв	5-10 мг
  Помірні порушення функції	≤30> 10 мл / хв	2,5-5 мг
  Виражені порушення. Зазвичай такі хворі знаходяться на гемодіалізі *	≤10 мл / хв	2,5 мг в дні діалізу **

  * Див. Розділи «З обережністю», «Особливі вказівки»

  ** Еналаприл піддається гемодіалізу. Корекція дози в дні, коли гемодіаліз не проводиться, повинна осуществлятьря в залежності від рівня артеріального тиску. Серцева недостатність / безсимптомна дисфункція лівого шлуночка

  Початкова доза ренітек у пацієнтів з серцевою недостатністю або з безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка становить 2,5 мг, при цьому призначення препарату повинно проводитися під ретельним лікарським контролем для встановлення первинного ефекту препарату на артеріальний тиск.

  Ренітек може використовуватися для лікування СН з вираженими клінічними проявами зазвичай спільно з діуретиками і, коли необхідно, з серцевими глікозидами.

  У разі відсутності гіпотензії (що виникла в результаті лікування РЕНІТЕК ®) або після відповідної її корекції, дозу слід поступово підвищувати до звичайної підтримуючої дози – 20 мг, яка призначається або одноразово, або ділиться на 2 прийоми в залежності від переносимості препарату пацієнтом.

  Підбір дози може проводитися протягом 2-4 тижнів або в коротші терміни, якщо є залишкові ознаки і симптоми СН. Такий терапевтичний режим ефективно знижує показники смертності пацієнтів з клінічно вираженою СН.

  Як до, так і після початку лікування ренітек слід проводити ретельний контроль артеріального тиску і функції нирок (див.

  розділ «Особливості застосування») у хворих СН, оскільки були повідомлення про розвиток в результаті прийому препарату гіпотензії з подальшим (що спостерігається набагато рідше) виникненням ниркової недостатності. У пацієнтів, які отримують діуретики, доза діуретиків по можливості повинна бути зменшена до початку лікування ренітек.

  Розвиток гіпотензії після прийому першої дози ренітек не означає, що артеріальна гіпотензія збережеться при тривалому лікуванні, і не вказує на необхідність припинення прийому препарату. При лікуванні ренітек слід також контролювати рівень калію в сироватці крові (див. Розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші»). ПОБІЧНА ДІЯ

  В цілому, ренітек добре переноситься. Сумарна частота побічних ефектів при використанні ренітек не перевищує таку при призначенні плацебо. У більшості випадків побічні ефекти незначні, носять тимчасовий характер і не вимагають відміни терапії.

  • При призначенні ренітек спостерігаються такі побічні ефекти:
  • Підвищена чутливість / ангіоневротичний набряк
  • У дуже рідкісних випадках зустрічаються такі побічні ефекти: Серцево-судинна система
  • Травна система
  • метаболічні розлади
  • Центральна нервова система
  • Дихальна система
  • Шкірні покриви
  • інші
  • лабораторні показники
  • Перераховані нижче побічні ефекти виявлені в ході постмаркетингового спостереження, проте причинно-зв’язку з прийомом препарату ренітек не встановлено: пневмонія, урологічна інфекція, інфекція верхніх дихальних шляхів, бронхіт, зупинка серця, фібриляція передсердь, оперізуючий герпес, мелена, атаксія, тромбоемболія гілок легеневої артерії, гемолітична анемія, включаючи випадки гемолізу у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Умови та термін зберігання

  Ко-ренітек 20мг / 12,5 мг №28 таблетки | Аптека Доброго Дня (Add.ua)

  Ефективне і безпечне лікування артеріальної гіпертензії можливо за допомогою Ко-ренітек застосування , коли у пацієнта є показання до проведення комбінованої терапії. Доступна Ко-ренітек ціна, практично повна відсутність протипоказань дозволили препарату завоювати популярність серед медичних фахівців.

  КО-ренітек (Co-renitec) інструкція із застосування

  • Форма випуску, склад і упаковка
  • Таблетки жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з рифленим краєм, з одного боку гравірування «MSD 718», з іншого – ризику.
  • 1 таб.
  • еналаприлу малеат 20 мг
  • гидрохлоротіазід 12.5 мг
  • Допоміжні речовини: натрію бікарбонат, лактоза водна, крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, барвник заліза оксид жовтий, магнію стеарат.

  7 шт. – блістери (2) – пачки картонні.

  7 шт. – блістери (4) – пачки картонні.

  56 шт. – флакони поліетиленові (1) – пачки картонні.

  Фармакологічна дія

  Комбінований антигіпертензивний препарат, до складу якого входять інгібітор АПФ (еналаприлу малеат) і тіазидний діуретик (гідрохлортіазид). Виявляє антигіпертензивну та діуретичну дію.

  

  Еналаприл – інгібітор АПФ, що каталізує перетворення ангіотензину I в прессорную субстанцію ангіотензин II. Після всмоктування еналаприл перетворюється шляхом гідролізу в еналаприлат, який пригнічує АПФ.

  Інгібування АПФ призводить до зниження концентрації ангіотензину II в плазмі крові, що тягне за собою збільшення активності реніну плазми крові (внаслідок усунення зворотного негативної реакції на зміну продукції реніну) і зменшення секреції альдостерону.

  АПФ ідентичний ферменту кініназа II, тому еналаприл також може блокувати руйнування брадикініну, пептиду, що володіє вазодилатирующим дією. Значення даного механізму в терапевтичній дії еналаприлу вимагає уточнення.

  Незважаючи на те, що еналаприл знижує артеріальний тиск за допомогою придушення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, яка відіграє важливу роль в регуляції артеріального тиску, препарат знижує артеріальний тиск навіть у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з низьким вмістом реніну.

  Зниження АТ супроводжується зниженням ОПСС, невеликим збільшенням серцевого викиду і відсутністю змін або незначними змінами ЧСС. В результаті прийому еналаприлу збільшується нирковий кровообіг, швидкість клубочкової фільтрації залишається незміненою. Однак у пацієнтів з початково зниженою клубочкової фільтрацією її швидкість зазвичай підвищується.

  1. Антигіпертензивна терапія еналаприлом веде до значної регресії гіпертрофії лівого шлуночка і збереженню систолічної функції лівого шлуночка.
  2. Терапія еналаприлом супроводжується сприятливим впливом на співвідношення фракцій ліпопротеїнів і відсутністю впливу або сприятливою дією на вміст загального холестерину.
  3. Прийом еналаприлу пацієнтами з артеріальною гіпертензією призводить до зниження артеріального тиску як положенні стоячи, так і в положенні лежачи без значного підвищення ЧСС.

  Симптоматична постуральна гіпотензія розвивається рідко. У деяких пацієнтів досягнення оптимального зниження артеріального тиску може вимагати кількох тижнів терапії. Переривання терапії еналаприлом не викликає різкого підйому артеріального тиску.

  Ефективне пригнічення активності АПФ зазвичай розвивається через 2-4 годин після одноразового прийому дози еналаприлу всередину.

  Початок антигіпертензивної дії настає протягом 1 год, максимальне зниження артеріального тиску спостерігається через 4-6 години після прийому препарату. Тривалість дії залежить від дози.

  Однак при застосуванні в рекомендованих дозах антигіпертензивна дія і гемодинамічні ефекти зберігаються протягом 24 год.

  Гідрохлортіазид чинить діуретичну і антигіпертензивну дію, збільшує активність реніну. Хоча еналаприл сам по собі виявляє антигіпертензивну дію навіть у пацієнтів з артеріальною гіпертензією на тлі низької концентрації реніну, супутнє застосування гідрохлоротіазиду у таких пацієнтів веде до більш вираженого зниження артеріального тиску.

  Еналаприл зменшує втрату іонів калію, викликану застосуванням гідрохлортіазиду. Еналаприл і гідрохлоротіазид мають подібний режим дозування. Тому Ко-ренітек є зручну лікарську форму для спільного призначення еналаприлу та гідрохлоротіазиду.

  • Застосування комбінації еналаприлу та гідрохлоротіазиду призводить до більш вираженого зниження артеріального тиску в порівнянні з монотерапією кожним препаратом окремо і дозволяє зберігати антигіпертензивнудію препарату Ко-ренітек щонайменше протягом 24 год.
  • Фармакокінетика
  • еналаприл
  • всмоктування

  Після прийому всередину еналаприлу малеат швидко всмоктується. Cmax еналаприлу в сироватці крові спостерігається протягом 1 год після прийому. Після прийому всередину абсорбція становить приблизно 60%.

  Прийом їжі не впливає на всмоктування еналаприлу. Тривалість всмоктування та гідролізу еналаприлу подібна для різних рекомендованих терапевтичних доз.

  Після всмоктування еналаприл швидко гідролізується з утворенням активної речовини еналаприлату, потужного інгібітору АПФ. Cmax еналаприлату в сироватці крові спостерігається через 3-4 години після прийому дози еналаприлу всередину.

  виведення

  Еналаприл виводиться переважно нирками. Основними метаболітами, які визначаються в сечі, є еналаприлат, що становить приблизно 40% дози, і незмінений еналаприл. Даних про інших значущих шляхах метаболізму еналаприлу, за винятком гідролізу в еналаприлат, немає.

  Крива концентрації еналаприлату в плазмі крові має тривалу кінцеву фазу, обумовлену, очевидно, його зв’язуванням з АПФ. У осіб з нормальною функцією нирок стабільна концентрація еналаприлату досягається на 4-й день з початку прийому еналаприлу.

  T1 / 2 еналаприлату при курсовому застосуванні препарату всередину становить 11 год.

  Гідрохлортіазид

  Метаболізм і розподіл

  Чи не піддається метаболізму. Гідрохлортіазид проникає через плацентарний бар’єр, але не проникає через гематоенцефалічний бар’єр.

  виведення

  Т1 / 2 гідрохлортіазиду від 5.6 до 14.8 ч. Швидко виводиться нирками. Не менш 61% дози, прийнятої внутрішньо, виводиться в незміненому вигляді протягом 24 год.

  

  Комбінація еналаприлату малеата і гідрохлортіазиду

  Регулярний прийом комбінації еналаприлу та гідрохлоротіазиду не впливає або має незначний вплив на біодоступність кожного компонента препарату. Застосування комбінованої таблетки препарату Ко-ренітек біоеквівалентності одночасного прийому його інгредієнтів в окремих лікарських формах.

  1. показання
  2. – лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, яким показана комбінована терапія.
  3. Протипоказання
  4. – анурія;
  5. – ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов’язаний з призначенням раніше інгібіторів АПФ, а також спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк;
  6. – підвищена чутливість до компонентів препарату;
  7. – підвищена чутливість до інших похідних сульфонаміду.

  З обережністю слід призначати препарат при аортальному стенозі, цереброваскулярних захворюваннях (в т.ч. недостатність мозкового кровообігу), ІХС, хронічної серцевої недостатності, важких аутоімунних системних захворюваннях сполучної тканини (в т.ч.

  системний червоний вовчак, склеродермія), пригнічення кістковомозкового кровотворення, цукровому діабеті, гіперкаліємії, двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки, стан після трансплантації нирки, ниркової та / або печінкової недостатності, на тлі дієти з обмеженням натрію, при станах, що супроводжуються зниженням ОЦК (в т.ч. діарея, блювота), пацієнтам похилого віку.

  дозування

  Препарат призначають внутрішньо, незалежно від прийому їжі.

  При артеріальній гіпертензії початкова доза – 1 таб. 1 раз / сут. У разі необхідності дозу можна збільшити до 2 таблеток. 1 раз / сут.

  На початку терапії КО-РЕНІТЕК®ом можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії, частіше у пацієнтів з порушеннями водно-електролітного балансу внаслідок попереднього лікування діуретиками. Терапію діуретиками слід припинити за 2-3 дні до початку застосування Ко-РЕНІТЕК ®.

  У пацієнтів з порушеннями функції нирок тіазиди можуть виявитися недостатньо ефективними, а при КК ≤ 30 мл / хв (тобто при нирковій недостатності середнього та тяжкого ступеня) є неефективними.

  • При КК 80-30 мл / хв Ко-ренітек слід застосовувати тільки після попереднього добору дози кожного з компонентів.
  • При нирковій недостатності легкого ступеня рекомендована доза еналаприлу малеату, який приймається окремо, становить від 5 мг до 10 мг.
  • Передозування

  Симптоми: виражена артеріальна гіпотензія, що починається приблизно через 6 годин після прийому препарату, і ступор. Після прийому еналаприлу малеату в дозах 330 мг і 440 мг концентрації еналаприлату в плазмі крові перевищували відповідно в 100 і 200 разів його концентрації при терапевтичних дозах.

  При передозуванні гідрохлортіазиду найбільш часто спостерігаються симптоми, викликані гіпокаліємією, гіпохлоремія, гіпонатріємією і дегідратацією внаслідок надмірного діурезу. Якщо раніше проводилася терапія препаратами дигіталісу, можливо посилення перебігу аритмії внаслідок гіпокаліємії.

  Лікування: Ко-ренітек слід скасувати; потрібне ретельне спостереження лікаря. Рекомендується промивання шлунка, якщо препарат був прийнятий нещодавно; проведення симптоматичної і підтримуючої терапії з метою корекції порушень водно-електролітного балансу і гіпотензії. Даних по специфічної терапії передозування немає.

  При передозуванні еналаприлу малеату рекомендується в / в вливання фізіологічного розчину, ефективно введення ангіотензину II. Еналапрілат може бути видалений із системного кровообігу за допомогою гемодіалізу.

  лікарська взаємодія

  При призначенні еналаприлу в поєднанні з іншими гіпотензивними препаратами можлива сумація ефекту.

  Втрата калію, яку викликають діуретики тіазидового ряду, як правило, зменшується під дією еналаприлату. Концентрація калію в сироватці звичайно залишається в межах норми.

  Застосування калієвих добавок, калійзберігаючих діуретиків або калійвмісних солей, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, може призвести до значного зростання вмісту калію в сироватці.

  Діуретики та інгібітори АПФ зменшують виведення літію нирками і посилюють ризик розвитку інтоксикації літієм. Препарати літію, як правило, не призначають одночасно з діуретиками або інгібіторами АПФ.

  НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, можуть зменшувати ефективність діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. Тому можливе зменшення гіпотензивного ефекту інгібіторів АПФ при одночасному призначенні з НПЗП, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2.

  У пацієнтів з порушеннями функції нирок, які отримують нестероїдні протизапальні засоби, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, при супутньому прийомі інгібіторів АПФ можливе подальше погіршення функції нирок. Ці зміни, як правило, оборотні.

  1. Тіазиди можуть підсилювати ефект тубокурарину.
  2. Гіпотензивний ефект препарату знижують НПЗЗ, естрогени, етанол.
  3. Імунодепресанти, алопуринол, цитостатики підвищують ризик розвитку гематотоксичності.
  4. Вагітність і лактація

  Не рекомендується застосування препарату Ко-ренітек при вагітності. При встановленій вагітності прийом препарату слід негайно припинити.

  Призначення інгібіторів АПФ у II і III триместрах вагітності може викликати захворювання або загибель плода або новонародженого.

  Негативний вплив інгібіторів АПФ на плід і новонародженого проявляється гіпотензією, нирковою недостатністю, гіперкаліємією і / або гіпоплазією черепа.

  Можливий розвиток олігогідрамніон, мабуть, внаслідок порушення функції нирок плода. Це ускладнення може призводити до контрактури кінцівок, деформації черепа, включаючи його лицеву частину, до гіпоплазії легенів.

  Застосування діуретиків у жінок при вагітності не рекомендується, оскільки при цьому є ризик розвитку жовтяниці у плода та новонародженого, тромбоцитопенії і, можливо, інших побічних ефектів, які спостерігалися у дорослих пацієнтів.

  Якщо Ко-ренітек призначають при вагітності, то пацієнтку слід попередити про існуючий потенційний ризик для плоду. У тих рідкісних випадках, коли призначення препарату при вагітності вважається необхідним, слід проводити періодичні ультразвукові обстеження для оцінки стану плода, а також інтраамніотичного простору.

  Новонароджених, чиї матері приймали Ко-ренітек, слід ретельно спостерігати щодо розвитку артеріальної гіпотензії, олігурії і гіперкаліємії.

  Еналаприл, який проникає через плацентарний бар’єр, віддалявся з кровообігу новонародженого за допомогою перитонеального діалізу з деяким сприятливим клінічним ефектом, теоретично він може бути видалений за допомогою обмінного переливання крові.

  Еналаприл і тіазиди, в т.ч. гидрохлоротіазід, виділяються з грудним молоком. При необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування слід припинити.

  • Побічні дії
  • При клінічних дослідженнях побічні ефекти були зазвичай помірними, минущими і в більшості випадків не вимагали переривання лікування.
  • З боку серцево-судинної системи: 1-2% – ортостатичні ефекти, включаючи гіпотензію; рідко – непритомність, артеріальна гіпотензія незалежно від положення тіла, серцебиття, тахікардія, біль у грудях.
  • З боку ЦНС і периферичної нервової системи: часто – запаморочення, підвищена стомлюваність (зазвичай проходили при зниженні дози і рідко вимагали відміни препарату); 1-2% – астенія, головний біль; рідко – безсоння, сонливість, системне запаморочення, парестезії, підвищена збудливість.
  • З боку дихальної системи: 1-2% – кашель; рідко – задишка.
  • З боку травної системи: 1-2% – нудота; рідко – панкреатит, діарея, блювання, диспепсія, болі в животі, метеоризм, запор, сухість у роті.
  • З боку кістково-м’язової системи: 1-2% – м’язові судоми; рідко – артралгія.