Ацілок: інструкція із застосування, ціна та відгуки
Процес травлення у кішок, втім, як і у будь-якого живої істоти, грає найважливішу роль в зростанні і нормальному розвитку організму.
Саме тому господарям вихованців необхідно уважно стежити за тим, щоб у тварини не з’являлися патології шлунково-кишкового тракту. На жаль, уникнути таких захворювань вдається не завжди, і тоді для мінімізації симптомів використовуються медичні препарати. Одним з них є Ацілок для кішок, який допомагає впоратися з хворобами шлунково-кишкового тракту та сечовидільної системи.
Фармакологічна дія
Ацілок – це ліки індійського виробництва, яке використовується не тільки в ветеринарії.
В першу чергу препарат призначений для лікування людей, що страждають патологіями шлунка і кишечника, і придбати його можна в будь-якій аптеці.
Ліки успішно застосовується і в ставленні до тварин, яким діагностовано:
загострення виразки шлунка та дванадцятипалої кишки;
симптоматичні виразки;
рефлюкс езофагіт (запалення слизової стравоходу);
гастрити;
патології підшлункової залози;
хвороби нирок і сечовидільної системи.
Препарат всмоктується за короткий час, досягає максимальної концентрації в організмі приблизно через 2 години. Ліки знижує виділення соляної кислоти і зменшує кількість шлункового соку, полегшуючи процес травлення.
Діє протягом 12 годин, виводиться з організму разом з сечею та калом. За відгуками власників домашніх тварин, завдяки Ацілоку у кішок проходить нудота і блювота, з’являється здоровий апетит.
Крім того, при загостренні виразки шлунка препарат згладжує її симптоми.
Інструкція із застосування
Медичний препарат випускається в двох видах – таблетки і розчин для введення внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Для лікування кішок найбільш безпечний і ефективний Ацілок в ампулах. Лікар після огляду тварини повинен призначити дозування. Після цього необхідно ввести розчин в подушечку задньої лапи кішки.
Кращого за все для цього використовувати інсуліновий шприц. Потрібно відзначити, що під час вступу до ветеринарної клініки вихованця, який страждає блювотою, доктора ставлять йому саме укол Ацілока.
Ветеринари попереджають, що процес ведення розчину не є болючим для кішок, тим не менш, не варто його колоти більше семи днів, інакше можлива поява неприємних відчуттів у вихованця, а також запалення тканини в місцях уколу. Також не слід різко припиняти застосування лікарського препарату, інакше можлива поява синдрому відміни.
Іншими словами, всі зусилля, спрямовані на лікування домашнього вихованця, будуть марними. При раптовій відміні ліки симптоми хвороби проявлять себе з ще більшою силою, а в тяжких випадках можливе виникнення нових негативних станів.
Відзначимо, що в порівнянні з таблетками уколи Ацілок найбільш часто застосовуються у ветеринарній практиці. Вони гарантують, що препарат потрапить в організм тварини і почне діяти. У той час як таблетки дуже складно засвоюються кішками. Як правило, вони виходять назад при блювоті.
склад
До складу розчину для ін’єкцій Ацілок входить активна діюча речовина ранітидин, а також кілька допоміжних компонентів – калію дигідрофосфат, фенол, вода для ін’єкцій, натрію гідрофосфатдигідрат.
На фармакологічному ринку представлені численні аналоги Ацілока. Це препарати Ранітидин, Зантак, Гистак, Ранісан, Рантак ®, раніберл і багато інших.
Серед усіх перерахованих найбільш поширеним є Зантак – італійський продукт, який також випускається в ампулах.
дозування
В упаковці препарату Ацілок міститься 5 або 10 ампул розчину для ін’єкцій об’ємом 2 мл. Ветеринарний лікар визначає дозування індивідуально після того, як їм проведений огляд тварини, взяті аналізи для точної діагностики.
Як правило, препарат призначається в залежності від ваги кішки – на один кілограм маси тіла береться 0,1 мл розчину. Уколи робляться два рази в день протягом не менш п’яти днів. Тривалість лікування визначається з урахуванням тяжкості захворювання і стану здоров’я тварини, проте вона не повинна перевищувати 7 днів.
Якщо ветеринар призначає таблетки, то термін вживання Ацілока зростає – до трьох тижнів.
Як зробити підшкірний укол коту правильно
Ціна
Вартість препарату Ацілок для кішок в різних аптечних пунктах варіюється від 200 до 250 гривень. За цю ціну можна придбати 10 ампул розчину для ін’єкцій.
Протипоказання і запобіжні заходи
Згідно з інструкцією із застосування, у препарату є безліч побічних ефектів з боку серцево-судинної, травної, ендокринної, центрально-нервової системи. Наприклад, при неправильній дозуванні можлива поява судом, брадикардії, шлуночкової аритмії.
Також може спостерігатися сухість у роті, блювання, діарея, запор, нудота сонливість, аритмія, головний біль і т.д. Можливі алергічні реакції і в одиничних випадках – облисіння.
З огляду на всі перераховані вище побічні ефекти, при необхідності лікування захворювання шлунково-кишкового тракту у вихованця господареві слід в обов’язковому порядку сходити на прийом до ветеринара.
Юна багачка “підірвала” місто Берлін, показавши схему збагачення: “Мій дохід зростає кожен день!”
Вельми небезпечно для життя тварини самостійне лікування без консультації фахівця.
- У препарату є і свій список протипоказань:
вагітність і лактація;
чутливість до ранітидину;
проблеми в роботі нирок; - злоякісні утворення в стравоході.
Крім того, існують деякі обмеження в одночасному застосуванні Ацілока з іншими лікарськими препаратами. Можливі плачевні наслідки, тому слід вивчити особливості взаємодії медикаментів, які описані в інструкції по застосуванню.
Умови зберігання
Ацілок слід тримати подалі від дітей і тварин в захищеному від сонячного світла місці. Розчин в нерозпакованому вигляді можна зберігати 2 роки, його не можна ставити в холодильник. Препарат слід помістити в кімнату, в якій температура не перевищує 25 градусів.
Заходьте до профільного розділ нашого форуму Медогляд або залишайте свої відгуки в коментарях нижче. Більше думок – корисніше інформація, кому-небудь стане в нагоді. Якщо є хороші і цікаві відеоролики на тему статті, напишіть – вставлю в дану публікацію.
Оціллококцінум: інструкція із застосування
Гранули Оціллококцінум відносяться до фармакологічної групи препаратів гомеопатичні лікарські засоби. Вони застосовуються в комплексній терапії простудних захворювань, грипу та парагрипу.
Форма випуску та склад
Гомеопатичні гранули Оціллококцінум мають майже сферичну форму, невеликі розміри і білий колір.
Основною діючою речовиною препарату є Anas barbariaelium, hepatic et cordis extractum (Анас барбаріеліум, гепатикою пов КОРДІС екстрактум) 200К, його зміст в 1 дозі гранул становить 0,01 мг.
Також до складу гранул входять допоміжні компоненти, до яких відносяться лактоза і сахароза.
Гранули Оціллококцінум розфасовані в поліпропіленової тубі з кришкою в кількості 1 доза. Картонна пачка містить 6, 12 і 30 туб (доз гранул).
Фармакологічна дія
Діюча речовина гранул Оціллококцінум надає гомеопатичне дію. Препарат сприяє збереженню сталості внутрішнього середовища організму, поліпшенню функціональної активності імунітету, а також швидкому виведенню токсинів при гострої респіраторної вірусної інфекції та грип.
Достовірних даних про швидкість, повноті всмоктування, розподіл, метаболізм і виведення діючих речовин гранул Оціллококцінум на сьогоднішній день немає.
Показання до застосування
Прийом гранул Оціллококцінум показаний при простудной патології, гострої респіраторної вірусної інфекції, грипі легкої і середньої тяжкості перебігу.
Протипоказання до застосування
Прийом гранул Оціллококцінум протипоказаний при декількох патологічних і фізіологічних станах організму, до яких відносяться:
- Підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжних компонентів препарату.
- Вроджена чи набута непереносимість лактози, яка є допоміжним компонентом препарату.
- Недостатність лактази – недостатність травного ферменту, який каталізує реакцію розщеплення лактози.
- Глюкозо-галактозна мальабсорбция – порушення травлення і всмоктування вуглеводів.
Перед початком прийому гранул Оціллококцінум слід переконатися у відсутності протипоказань.
Спосіб застосування та дози
Гранули Оціллококцінум призначені для прийому всередину (пероральний прийом). Вміст туби (1 доза) поміщають на язик і тримають в порожнині рота до повного розчинення.
Для дітей допускається розчинення гранул з туби в невеликому об’ємі води, яку потім дають випити з ложки або пляшечки з соскою. Препарат необхідно приймати за 15 хвилин до їди або через годину після прийому їжі.
Дозування залежить від стадії перебігу патологічного процесу і не залежить від віку пацієнта:
- Профілактика гострої респіраторної вірусної інфекції, простудной патології або грипу – 1 доза (1 туба) 1 раз в тиждень напередодні передбачуваного сезонного зростання підйому захворюваності.
- Початкова стадія простудной патології, гострої вірусної інфекції або грипу – при появі перших симптомів захворювання необхідно як-якомога раніше прийняти 1 дозу препарату, потім ще по 1 дозі 2-3 рази на день через 6-8 годин.
- Стадія виражених клінічних симптомів грипу, гострої вірусної респіраторної інфекції або простудного захворювання – по 1 дозі 2 рази на день (вранці і ввечері) протягом 3-х днів.
Курс лікування гранулами Оціллококцінум зазвичай не повинен перевищувати 3-х днів.
Побічні ефекти
Гранули Оціллококцінум переносяться добре, на сьогоднішній день симптоми побічних ефектів після прийому препарату не було зареєстровано. Можливий розвиток алергічних реакцій у вигляді висипу і сверблячки шкіри.
особливі вказівки
Перед початком прийому гранул Оціллококцінум слід уважно ознайомитися з інструкцією до препарату. Важливо враховувати особливі вказівки щодо його застосування:
- Якщо протягом доби після початку прийому препарату симптоматика захворювання наростає, слід звернутися до лікаря.
- Ефективність гранул Оціллококцінум значно вище при ранньому початку його прийому при появі першої симптоматики простудного захворювання, гострої респіраторної вірусної інфекції або грипу.
- Прийом препарату не впливає на функціональну активність кори головного мозку, швидкість реакції і здатності до концентрації уваги.
Гранули Оціллококцінум в аптечній мережі відпускаються в якості безрецептурного препарату. У разі появи питань або сумнівів щодо їх застосування слід звернутися до лікаря за консультацією.
Передозування
Випадки значного перевищення рекомендованої терапевтичної дози гранул Оціллококцінум і розвитку передозування на сьогоднішній день не були зареєстровані.
Терміни та умови зберігання
Термін придатності гранул Оціллококцінум становить 5 років з моменту їх виготовлення. Препарат повинен зберігатися в оригінальній заводській упаковці, темному, сухому, недоступному для дітей місці при температурі повітря не вище + 25 ° С.
Аналоги препарату Оціллококцінум
Аналогів за діючою речовиною в даний час не існує.
Оціллококцінум ціна
Середня вартість упаковки гранул Оціллококцінум в аптеках Києва залежить від кількості доз:
- 6 доз – 371-378 гривень.
- 12 доз – 735-739 гривень.
- 30 доз – 1409-1417 гривень.
Оцініть Оціллококцінум за 5-бальною шкалою:
Ацілок для кішок: інструкція із застосування, аналоги, відгуки
Нормальне травлення важливо для правильного розвитку і росту кішки. Саме тому кожен власник повинен уважно стежити за станом шлунково-кишкового тракту та сечовидільної системи домашнього вихованця. Щоб уникнути захворювань, фахівці рекомендують використовувати Ацілок для кішок.
Опис і основні властивості
Ацілок є лікарський препарат для лікування і профілактики патологічних станів підшлункової залози, шлунка, кишечника, нирок і сечовидільної системи.
Використання ліки дозволяє відновити секрецію шлункового соку і знизити вироблення соляної кислоти, яка негативно впливає на стан слизової поверхні шлунка і кишечника.
Завдяки своїм лікувальним властивостям ліки широко застосовується не тільки в ветеринарії. Його використовують для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту у людини.
Склад і форма випуску
До складу лікарського засобу входить діюча речовина ранітидин в формі диметиламина гідрохлориду.
Ацілок проводиться в наступних лікарських формах:
- Таблетки круглої форми зеленого кольору. Препарат додатково містить аеросил, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, кукурудзяний крохмаль.
- Ін’єкційний розчин для внутрішньом’язових і внутрішньовенних інфузій у вигляді прозорої блідо-жовтої рідини, упакованої в ампули. Розчин містить додаткові речовини – натрію гідрофосфатдигідрат, фенол, калію дигідрофосфат, очищена вода.
Механізм дії
Ранітидин, що входить до складу ліків, допомагає зміцнювати слизову поверхню шлунка і кишечника, прискорює регенерацію тканин, пошкоджених соляною кислотою, загоює виразки, викликані стресами, і знижує ймовірність розвитку шлункової кровотечі.
Ацілок є антигістамінним засобом, що знижує активність пепсину і вироблення соляної кислоти стимульованого і базального типу.
Лікарський засіб блокує Н2-гістамінові рецептори, розташовані в обкладальних клітинах слизової поверхні шлунка. В результаті відбувається зменшення вироблення шлункового соку і зниження рівня його кислотності.
Після введення препарат швидко всмоктується зі шлунка і потрапляє в загальний кровотік. Максимальна концентрація активної речовини в плазмі спостерігається через 2 години після однократного прийому ліків. Після внутрішньом’язового введення активна речовина потрапляє в кров через 15 хвилин.
Метаболізм відбувається в печінці . Період напіврозпаду становить 2-3 години. Метаболіти і залишки кошти виводяться нирками. При наявних порушеннях діяльності печінки або нирок період виведення може тривати трохи довше.
Показання до використання
Ацілок використовується в разі, коли терапія іншими лікарськими препаратами не дала позитивного результату. Його застосовують у складі комплексного лікування таких захворювань:
- виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки хронічна і в стадії загострення;
- запалення слизової поверхні стравоходу;
- різні патологічні стани підшлункової залози;
- гастрит;
- закид їжі з шлунку в стравохід;
- профілактика шлункових кровотеч, викликаних стресом;
- рецидивні кровотечі з пептичних виразок;
- захворювання нирок і сечовивідної системи.
Багато фахівців рекомендують застосовувати Ацілок як протиблювотний засіб. Саме його вводять кішці в разі надходження до ветеринарної клініки з блювотою.
Не слід використовувати препарат самостійно, оскільки це може приховати такі захворювання, як карцинома шлунку, злоякісні утворення. Після тривалого лікування обов’язково слід показати тварину ветеринарному лікарю для додаткового обстеження.
Інструкція із застосування
Для лікування використовується Ацілок у вигляді розчину для ін’єкцій. Зазвичай ліки вводиться в подушечку задньої лапи за допомогою інсулінового шприца. Ін’єкції досить болючі, тому не слід їх робити більше тижня, а також потрібно припинити терапію, якщо на місці ін’єкцій тканину подушечки лапи запалилася.
Дозування Ацілок для кішок інструкція із застосування рекомендує узгоджувати з ветеринарним лікарем індивідуально після проведеного обстеження.
Як правило, вона залежить від ваги тварини і становить 0,1 мл на один кілограм маси тіла. Препарат вводиться двічі на день.
Тривалість курсу залежить від тяжкості стану тваринного, але вона не повинна бути менше 5 днів. Лікування з використанням таблеток триває до 20 днів.
При сильній блювоті засіб застосовується спочатку внутрішньовенно, потім проводяться внутрішньом’язові вливання. Не слід в цей час застосовувати Ацілок в таблетках, Їх використання безглуздо, оскільки ліки вийде разом зі блювотними масами.
Відміна препарату здійснюється поступово. Це допоможе уникнути розвитку синдрому відміни, при якому стан кішки погіршується, а ознаки хвороби проявляються з новою силою.
Протипоказання і побічні ефекти
Домашні вихованці добре переносять лікування лікарським засобом. Однак у нього є протипоказання:
- хронічні захворювання печінки в стадії загострення;
- підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу;
- злоякісні утворення стравоходу;
- вагітність.
Тривале використання Ацілок або порушення дозування може викликати ряд побічних ефектів. У деяких випадках у вихованця можуть спостерігатися такі симптоми:
- нудота блювота;
- порушення стільця;
- тромбоцитопенія, панцитопенія;
- порушення серцевого ритму;
- зниження тонусу м’язів, судоми;
- гінекомастія, гіперпролактинемія у вагітних і годуючих тварин;
- сухість в роті;
- Загальна слабкість;
- алергічні реакції, що супроводжуються випаданням вовни.
особливі вказівки
Якщо у кішки діагностовано захворювання печінки або нирок, добова доза препарату повинна бути зменшена до 50 мл розчину і 150 мг в таблетках.
При тривалому лікуванні літніх і ослаблених тварин існує ризик розвитку бактеріальної інфекції травної системи.
Під час терапії раціон харчування не повинен включати продукти, що викликають бродіння в кишечнику. Найкращим варіантом годування є дієтичний корм з пониженим вмістом жирів, глютену і лактози.
На початку лікування слід провести діагностичне обстеження, яке допоможе виключити наявність злоякісних пухлин шлунка, стравоходу і дванадцятипалої кишки.
Кращий результат дають профілактичні курси, ніж постійне використання засобу.
аналоги препарату
Виробники пропонують кілька ефективних аналогів Ацілок. Однак слід пам’ятати, що заміна повинна здійснюватися тільки після консультації з фахівцем.
Схоже терапевтичну дію надають такі лікарські засоби: Зантак, Ранитидин, Гистак, Ранітін, Улкодін, Ранігаст, Улкосан, Зантін, раніберл.
Найбільш часто лікарі радять застосовувати Зантак – препарат для внутрішньом’язових ін’єкцій.
Відгуки власників
Після жирної їжі у кота почалася сильна блювота, яка повторилася ще двічі. Довелося звернутися до ветклініки, де поставили діагноз гастроентерит. Призначили уколи Ацілок, а також Смекту і Но-шпу. Ліки кололи в задню лапу, як показав лікар. До вечора кіт відчув себе набагато краще. У нього зникли слабкість, вперше за довгий час попросив їсти.
Ацілок призначили при підвищеній кислотності разом з іншими препаратами. Курс терапії провели повністю. Стан стало краще. Побічної дії ліків не викликало. Будемо його використовувати в подальшому.
Лікарський засіб часто призначаю при лікуванні гастритів, шлункових виразок і для профілактики кровотеч. Слід пам’ятати, що воно, як і інші препарати, може викликати розвиток побічних ефектів. Перевищення дози може викликати діарею, блювоту, алергію. Перевагою вважаю високу ефективність і низьку ціну.
Ацілок аналоги ціна відгуки інструкція із застосування – Аналоги ліків
Ацілок ампули 50 мг, 2 мл, 5 шт
Ацілок (ранітидин) 2мл№10
Ціна – 128 руб
Ацілок 25мг / мл р-р для в / в і в / м введ. 2 мл амп. х10 б м (r)
Ацілок р-р в / в і в / м введ. 25 мг / мл амп. 2 мл №10
Ціна – 128 руб
Ацілок 0,025 / мл 2 мл n10 амп р-р в / в в / м
Ранітидин таблетки 150 мг, 30 шт
Ціна – 128 руб
Фармакологічна дія
Ранітидин блокує гістамінові Н2-рецептори парієтальних клітин слизової оболонки шлунка, знижує базальну і стимульовану секрецію соляної кислоти, викликану роздратуванням барорецепторів, харчовим навантаженням, дією гормонів і біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, пентагастрин). Ранітидин зменшує обсяг шлункового соку і вміст соляної кислоти в ньому, підвищує рН вмісту шлунка, що призводить до зниження активності пепсину. Після перорального прийому в терапевтичних дозах не впливає на рівень пролактину. Пригнічує ферменти.
Тривалість дії після одноразового прийому до 12 год.
Фармакокінетика
Швидко всмоктується, прийом їжі не впливає на ступінь абсорбції. При прийомі всередину біодоступність ранітидину становить приблизно 50%. Cmax в плазмі досягаються через 2-3 години після прийому.
Зв’язування з білками плазми не перевищує 15%. Незначною мірою метаболізується в печінці з утворенням десметілранітідіна і S-окису ранитидина.
Володіє ефектом першого проходження через печінку. Швидкість і ступінь елімінації мало залежать від стану печінки.
T1 / 2 після прийому всередину – 2.5 ч, при КК 20-30 мл / хв – 8-9 ч. Виводиться в основному з сечею (60-70%, в незміненому вигляді – 35%), незначна кількість – з калом. Погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Проникає через плаценту. Виділяється з грудним молоком (концентрація в грудному молоці у жінок в період лактації вище, ніж в плазмі).
показання
- лікування і профілактика загострень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки;
- виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, пов’язані з прийомом нестероїдних протизапальних засобів;
- рефлюкс езофагіт, ерозивний езофагіт;
- синдромЗоллінгера-Елллсона;
- лікування і профілактика післяопераційних, «стресових» виразок верхніх відділів шлунково-кишкового тракту;
- профілактика рецидивів кровотеч із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту;
- профілактика аспірації шлункового соку при операціях під загальною анестезією (синдром Мендельсона).
- вагітність;
- лактація;
- дитячий вік до 12 років;
- підвищена чутливість до ранітидину або інших компонентів препарату.
З обережністю: ниркова та / або печінкова недостатність, цироз печінки з портосистемной енцефалопатією в анамнезі, гостра порфірія (в т.ч. в анамнезі).
- Лікування ранітидином може маскувати симптоми, пов’язані з карциномою шлунка, тому перед початком лікування необхідно виключити наявність раку-виразки.
- Ранітидин, як і всі Н2 -гістаміноблокатори, небажано різко відміняти (синдром «рикошету»).
- При тривалому лікуванні ослаблених хворих в умовах стресу можливі бактерійні поразки шлунку з подальшим поширенням інфекції.
- Є відомості про те, що ранітидин може викликати гострі напади порфірії.
- Блокатори Н2-гістамінових рецепторів слід приймати через 2 години після прийому ітраконазолу або кетоконазолу щоб уникнути значного зменшення їх всмоктування.
- Може підвищувати активність глутаматтранспептідази.
- Може бути причиною хибнопозитивної реакції на проведення проби на білок в сечі.
- Блокатори Н2-гістамінових рецепторів можуть протидіяти впливу пентагастрина і гістаміну на кіслоторбразующую функцію шлунка, тому протягом 24 год, що передує тесту, застосовувати блокатори Н2 гістамінорецепторов не рекомендується.
- Блокатори Н2-гістамінових рецепторів можуть пригнічувати шкірну реакцію на гістамін, приводячи таким чином до хибнопозитивних результатів (перед проведенням діагностичних кожких проб для виявлення алергічної шкірної реакції негайного типу використання блокаторів Н2-гістамінових рецепторів рекомендується припинити).
- Під час лікування слід уникати вживання продуктів харчування, напоїв та інших лікарських засобів, які можуть викликати подразнення слизової оболонки шлунка.
- Використання в педіатрії
- Безпека і ефективність ранітидину у дітей молодше 12 років не встановлені.
- Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
- В період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції.
Всередину, незалежно від прийому їжі, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Дорослі і діти старше 12 років
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Для лікування загострень призначають по 150 мг 2 рази на добу (вранці і ввечері) або 300 мг на ніч. При необхідності – по 300 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування – 4-8 тижнів. Для профілактики загострень призначають по 150 мг на ніч, для пацієнтів, що палять – 300 мг на ніч.
Виразки, пов’язані з прийомом НПЗЗ. Призначають по 150 мг 2 рази на добу або 300 мг на ніч протягом 8-12 тижнів.
Профілактика утворення виразок при прийомі НПЗЗ – по 150 мг 2 рази на добу.
Післяопераційні та стресові виразки. Призначають по 150 мг 2 рази на добу протягом 4-8 тижнів.
Ерозивний рефлюкс-езофагіт. Призначають по 150 мг 2 рази на добу або 300 мг на ніч. При необхідності доза може бути збільшена до 150 мг 4 рази на добу. Курс лікування – 8-12 тижнів. Тривала профілактична терапія – 150 мг 2 рази на добу.
Синдром Золлінгера-Еллісона. Початкова доза становить 150 мг 3 рази на добу, при необхідності доза може бути збільшена.
Профілактика рецидивуючих кровотеч. За 150 мг 2 рази на добу.
Профілактика розвитку синдрому Мендельсона. Призначають в дозі 150 мг за 2 год до наркозу, а також бажано 150 мг напередодні ввечері. При наявності супутнього порушення функції печінки може знадобитися зниження дози.
Хворим з нирковою недостатністю при Cl креатиніну менше 50 мл / хв рекомендована доза становить 150 мг / сут.
- З боку травної системи: нудота, сухість у роті, запор, блювання, діарея, біль у животі; рідко – гепатоцелюлярний, холестатичний або змішаний гепатит, гострий панкреатит.
- З боку органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гіпо- і аплазія кісткового мозку, імунна гемолітична анемія.
- З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, брадикардія, аритмія, атрио-вентрикулярна блокада.
- З боку нервової системи: підвищена стомлюваність, сонливість, головний біль, запаморочення; рідко – сплутаність свідомості, шум у вухах, дратівливість, галюцинації (в основному у літніх пацієнтів і важких хворих), мимовільні рухи.
- З боку органів чуття: нечіткість зорового сприйняття, парез акомодації.
- З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія.
- З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, гінекомастія, аменорея, зниження лібідо, імпотенція.
- Алергічні реакції: кропив’янка, шкірний висип, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм, мультиформна еритема.
- Інші: алопеція, гіперкреатинінемія.
Куріння знижує ефективність ранітидину.
Збільшує концентрацію метопрололу в сироватці крові (відповідно на 80% і 50%), при цьому період напіввиведення метопрололу збільшується з 4.4 до 6.5 ч.
- Внаслідок підвищення рН вмісту шлунка при одночасному прийомі може зменшитися всмоктування ітраконазолу і кетоконазолу.
- Пригнічує метаболізм у печінці феназону, амінофеназону, діазепаму, гексобарбитала, пропраколола, діазепаму, лідокаіка, фенітоїну, теофіліну, аминофиллина, непрямих антикоагулянтів, гліпізиду, буформіна, метронідазолу, антагоністів кальцію.
- Лікарські засоби, що пригнічують кістковий мозок, збільшують ризик нейтропенії.
- При одночасному застосуванні з антацидами, сукралфатом в високих дозах можливе уповільнення абсорбції ранітидину, тому перерва між прийомом цих препаратів повинен бути не менше 2 год.
Симптоми: судоми, брадикардія, шлуночкові аритмії.
Лікування: симптоматичне. При розвитку судом – діазепам в / в, при брадикардії або шлуночкових аритміях – атропін, лідокаїн. Гемодіаліз – ефективний.
У сухому, захищеному від світла місці, при температурі 15-30 ° C.
- 1 таблетка містить:
- Активна речовина: (у вигляді гідрохлориду) 150 мг;
- Допоміжні речовини: МКЦ; крохмаль кукурудзяний; коллідон VA-64; кремнію діоксид колоїдний; магнію стеарат; гіпромелоза; етилцелюлоза; поліетиленгліколь 6000; пропіленгліколь; натріюлаурилсульфат; титану діоксид; барвник «Сонячний захід» жовтий.
Фармакологічна дія
Ранітидин є антагоністом Н2-гістамннових рецепторів парієтальних клітин слизової оболонки шлунка.
Знижує базальну і стимульовану секрецію соляної кислоти, викликану роздратуванням барорецепторів, харчовим навантаженням, дією гормонів і біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, ацетилхолін, пентагастрин, кофеїн).
Ранітидин зменшує обсяг шлункового соку і вміст соляної кислоти в ньому, підвищує рН вмісту шлунка, що призводить до зниження активності пепсину. Тривалість дії після одноразового прийому – до 12 годин.
– Лікування і профілактика загострень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. – Виразки шлунка і 12-палої кишки, пов’язані з прийомом нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). – Рефлюкс-езофагіт.
– Ерозійний езофагіт. – Синдром Золлінгера-Еллісона. – Лікування і профілактика післяопераційних, «стресових» виразок верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). – Профілактика рецидивів кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
– Профілактика аспірації шлункового соку при операціях під наркозом (синдром Мендельсона).
– Підвищена чутливість до ранітидину або інших компонентів препарату. – Вагітність. – Період лактації. – Дитячий вік до 14 років. З обережністю – Ниркова і / або печінкова недостатність. – Цироз печінки з портосистемной енцефалопатією в анамнезі.
– Гостра порфірія (в тому числі в анамнезі).
Лікування ранітидином може маскувати симптоми, пов’язані з карциномою шлунка, тому перед початком лікування необхідно виключити наявність злоякісного новоутворення. Ранітидин, як і всі блокатори Н2-гістамінових рецепторів, небажано відміняти різко (щоб уникнути синдрому «рикошету»).
При тривалому лікуванні ослаблених хворих в умовах стресу можливі бактерійні поразки шлунку з подальшим поширенням інфекції. Є відомості про те, що ранітидин може викликати гострі напади порфірії.
В період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкої реакції. Може підвищувати активність глутаматтранспептідази. Може бути причиною хибнопозитивної реакції при проведенні проби на білок в сечі.
Блокатори Н2-гістамінових рецепторів можуть протидіяти впливу пентагастрина і гістаміну на кислотоутворюючих функцію шлунка, тому протягом 24 годин, що передують тесту, їх застосування не рекомендується.
Може пригнічувати шкірну реакцію на гістамін, приводячи, таким чином, до хибнопозитивних результатів (рекомендується припинити прийом ранітидину перед проведенням діагностичних шкірних проб для виявлення алергічної шкірної реакції негайного типу). Під час лікування слід уникати вживання продуктів харчування, напоїв та інших лікарських засобів, які можуть викликати подразнення слизової оболонки шлунка.
Всередину, незалежно від прийому пиши, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки: для лікування загострень призначають по 150 мг 2 рази на добу (вранці і ввечері) або 300 мг на ніч. При необхідності – по 300 мг 2 рази на добу. Тривалість курсу лікування – 4-8 тижнів.
Для профілактики загострень призначають по 150 мг на ніч. Виразки, пов’язані з прийомом нестероїдних протизапальних засобів призначають по 150 мг 2 рази на добу або 300 мг на ніч протягом 8-12 тижнів. Профілактика утворення виразок при прийомі НПЗП – по 150 мг 2 рази на добу.
Післяопераційні та «стресові» виразки: призначають по 150 мг 2 рази на добу протягом 4-8 тижнів. Гастроезофагального рефлюксна хвороба: призначають по 150 мг 2 рази на добу або 300 мг на ніч. При необхідності доза може бути збільшена до 150 мг 4 рази на добу. Курс лікування 8-12 тижнів.
Синдром Золлінгера-Еллісона: початкова доза становить 150 мг 3 рази на добу, при необхідності доза може бути збільшена до 6 г / добу. Профілактика рецидивуючих кровотеч: по 150 мг 2 рази на добу.
Профілактика розвитку синдрому Мендельсона: призначають ранітидин в дозі 150 мг за 2 години до наркозу, а також, бажано 150 мг напередодні ввечері. Хворим з нирковою недостатністю при кліренсі креатиніну менше 50 мл / хв рекомендована доза становить 150 мг на добу.
З боку травної системи: нудота, сухість у роті, запор, блювання, діарея, біль у животі; рідко – гепатит (гепатоцелюлярний, холестатичний, змішаний), гострий панкреатит.
З боку органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гіпо- і аплазія кісткового мозку, імунна гемолітична анемія. З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, брадикардія, васкуліт, аритмія, атріовентрикулярна блокада.
З боку нервової системи: підвищена стомлюваність, головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, емоційна лабільність, занепокоєння, тривога, депресія, гіпертермія; рідко – сплутаність свідомості, шум у вухах, дратівливість, галюцинації (в основному у літніх пацієнтів і важких хворих), мимовільні рухи.
З боку органів чуття: нечіткість зорового сприйняття, парез акомодації. З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія. З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, гінекомастія, аменорея, зниження потенції та / або лібідо.
Алергічні реакції: кропив’янка, шкірний висип, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм, мультиформна еритема (в тому числі синдром Стівенса-Джонсона). Інші: алопеція, гіперкреатинінемія, підвищення активності глутаматтранспептідази, гостра порфірія.
Внаслідок підвищення рН вмісту шлунка при одночасному прийомі може зменшитися всмоктування ітраконазолу і кетоконазолу.
Пригнічує метаболізм у печінці феназону, амінофеназону, діазепаму, гексобарбитала, пропранололу, метопрололу, ніфедипіну, варфарину, лідокаїну, лігнокаіна, фенітоїну, теофіліну, аминофиллина, непрямих антикоагулянтів, гліпізиду, буформіна, метронідазолу.
При одночасному застосуванні з прокаїнамідом можливе підвищення його концентрації в плазмі крові через зниження його виведення нирками.
При одночасному застосуванні з антацидами, сукралфатом в високих дозах можливе порушення абсорбції ранітидину, тому перерва між прийомом цих препаратів повинен бути не менше 2 годин. Лікарські засоби, що пригнічують кістковий мозок, збільшують ризик нейтропенії. Куріння знижує ефективність ранітидину.
Симптоми: судоми, брадикардія, шлуночкові аритмії. Лікування: симптоматичне. При розвитку судом – діазепам внутрішньовенно, при брадикардії або шлуночкових аритміях – атропін, лідокаїн. Гемодіаліз – ефективний.
Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 до 25 ° С.
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить: ранітидин 300 мг
Ранітидин 150мг таб. п / пл / об. х20 (r)
Ціна – 128 руб
Ранітидин 0,15 n60 табл п / о
Ранітидин 0,15 n30 табл п / о
Ціна – 128 руб
Ацілок
- Аналоги за діючою речовиною
- Аналоги з категорії «Ліки при гастриті і виразковій хворобі»
- Аналоги з категорії «Ліки від шлунково-кишкових захворювань»
Запобіжні заходи Застосування при вагітності та годуванні Передозування Взаємодія Побічні дії Обмеження до застосування Протипоказання Показання до застосування Фармакологічна дія Характеристика Хімічна назва
Запобіжні заходи
Перед початком лікування слід виключити наявність злоякісних новоутворень у шлунку та дванадцятипалій кишці (може маскувати симптоми раку шлунка). Ризик кардиотоксических ефектів підвищений у хворих із захворюваннями серця, при швидкому в / в запровадженні та застосуванні у високих дозах.
Небажано різко відміняти ранітидин через небезпеку загострення стану. При тривалому лікуванні ослаблених хворих в умовах стресу можливі бактерійні поразки шлунку з подальшим поширенням інфекціі.Может підвищувати активність глутамілтранспептидази.
При лікуванні ранітидином можлива хибнопозитивна реакція при проведенні проби на білок в сечі.
Застосування Ацілок при вагітності і годуванні
У дослідах у щурів і кроликів, які отримували ранітидин в дозах, до 160 разів перевищують дозу для людини, несприятливої дії на плід не виявлено.Ранітідін проходить через плаценту.
Застосування при вагітності можливо тільки в разі, якщо очікуваний ефект терапії перевищує потенційний ризик для плоду (адекватних і строго контрольованих досліджень безпеки застосування у вагітних жінок не проведене) .Категорія дії на плід по FDA – B.
Ранітидин проникає в грудне молоко і, можливо, створює там вищі концентрації, ніж у плазмі крові. Не рекомендується приймати в період годування груддю. При необхідності призначення слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Передозування
Симптоми: судоми, брадикардія, шлуночкові арітміі.Леченіе: індукція блювоти або промивання шлунка, симптоматична терапія. При судомах – діазепам в / в, при брадикардії – атропін, при шлуночкових аритміях – лідокаїн.
взаємодія
Антациди, сукральфат в високих дозах (2 г) уповільнюють абсорбцію ранітидину (при одночасному застосуванні перерва між прийомом антацидів і ранітидину повинен бути не менше 1-2 ч). Куріння знижує ефективність ранітидину.
Повідомлялося про додаткове подовження ПВ при спільному застосуванні ранітидину з варфарином; проте в фармакокінетичні дослідження у людини при дозі ранитидина 400 мг / сут взаємодії не відзначалося; ранітидин не впливав на кліренс варфарину і ПВ; можливість взаємодії з варфарином при дозах вище 400 мг / добу, не досліджувалася.
При прийомі ранітидину двічі в день і триазолама плазмові концентрації триазолама були вище, ніж при прийомі одного триазолама. Значення АUC триазолама у людей 18-60 років були на 10 і 28% вище після прийому таблеток ранітидину 75 і 150 мг, ніж після прийому одного триазолама. У пацієнтів старше 60 років значення АUC були приблизно на 30% вище після прийому таблеток 75 і 150 мг ранітидину.
Ранітидин збільшує AUC (на 80%) і концентрацію (на 50%) метопрололу в сироватці крові, при цьому T1 / 2 метопрололу підвищується з 4,4 до 6,5 год. Зменшує всмоктування ітраконазолу і кетоконазолу (ранітидин слід приймати через 2 години після їх прийому). Пригнічує метаболізм феназону, гексобарбитала, гліпізиду, буформіна, БКК.
Сумісний з 0,9% розчином натрію хлориду, 5% розчином глюкози, 0,18% розчином натрію хлориду і 4% розчином глюкози, 4,2% розчином натрію гідрокарбонату. При одночасному прийомі з ЛЗ, які пригнічують кістковий мозок, збільшується ризик розвитку нейтропенії. Можлива взаємодія з алкоголем.
Побічні дії Ацілок
З боку нервової системи та органів чуття: головний біль, відчуття втоми, запаморочення, сонливість, інсомнія, вертиго, тривога, депресія; рідко – сплутаність свідомості, галюцинації (особливо у літніх і ослаблених пацієнтів), оборотна нечіткість зору, порушення акомодації ока.
З боку серцево-судинної системи і крові (кровотворення, гемостаз): аритмія, тахікардія / брадикардія, AV-блокада, зниження артеріального тиску; оборотні лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія; рідко – агранулоцитоз, панцитопенія, іноді з гіпоплазією кісткового мозку, апластична анемія; іноді – імунна гемолітична анемія.
З боку органів шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, запор / діарея, абдомінальний дискомфорт / біль; рідко – панкреатит. Іноді – гепатоцелюлярний, холестатичний або змішаний гепатит с / без жовтяниці (в таких випадках прийом ранітидину необхідно негайно припинити). Ці ефекти зазвичай оборотні, але в рідкісних випадках можливий летальний результат.
Також відзначалися поодинокі випадки розвитку печінкової недостатності. У здорових добровольців концентрація АСТ була підвищена, по крайней мере, в 2 рази по відношенню до рівня до лікування у 6 з 12 осіб, які отримували 100 мг 4 рази в / в протягом 7 днів, і у 4 з 24 людей, які отримували 50 мг 4 рази в / в протягом 5 днів.
З боку опорно-рухового апарату: рідко – артралгія, міалгія.Аллергіческіе реакції: шкірний висип, бронхоспазм, лихоманка, еозинофілія; рідко – мультиформна еритема, анафілактичний шок, ангіоневротичний отек.Прочіе: рідко – алопеція, васкуліт; в окремих випадках – гінекомастія, зниження потенції та / або лібідо.
При тривалому застосуванні можливий розвиток В12-дефіцитної анемії.
Обмеження до застосування
Цироз печінки з портосистемной енцефалопатією в анамнезі, ниркова і / або печінкова недостатність, гостра порфірія (в т.ч. в анамнезі), дитячий вік (до 12 років).
- Ацілок протипоказання
- Гіперчутливість.
- Показання до застосування Ацілок
- Лікування і профілактика – виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, НПЗЗ-гастропатія, печія (пов’язана з гіперхлоргідріей), гіперсекреція шлункового соку, симптоматичні виразки шлунково-кишкового тракту, ерозивний езофагіт, рефлюкс-езофагіт, синдром Золлінгера-Еллісона, системний мастоцитоз, поліендокринний аденоматоз; хронічна диспепсія, що характеризується епігастральній або загрудинний болями, пов’язаними з прийомом їжі або такими, що порушують сон; лікування кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, профілактика рецидивів шлункових кровотеч у післяопераційному періоді, профілактика аспірації шлункового соку у пацієнтів, яким проводяться операції під загальною анестезією (синдрому Мендельсона), аспіраційний пневмоніт (профілактика).
- Фармакологічна дія
Фармакологічна дія – противиразковий. Конкурентно і оборотно блокує гістамінові H2-рецептори парієтальних клітин слизової оболонки шлунка. Пригнічує денну і нічну, базальну і стимульовану секрецію соляної кислоти, зменшує обсяг і кислотність шлункового соку. Тривалість дії ранітидину після прийому одноразової дози 150 мг всередину – 12 год.
Чи не знижує рівень Са2 + при Гіперкальціємічний станах. Є слабким інгібітором микросомальной ферментної системи печінки. Після прийому всередину в терапевтичних дозах не впливає на рівень пролактину, але при в / в струминному введенні в дозі 100 мг і більше викликає невелике тимчасове підвищення рівня пролактину в сироватці крові.
Канцерогенність, мутагенність, вплив на фертільностьВ тривалих експериментах на мишах і щурах, які отримували ранітидин всередину в дозах до 2 г / кг / сут, канцерогенного впливів не виявлено.Ранітідін не виявляв мутагенного дії в стандартних бактеріальних тестах (Salmonella, Escherichia coli) при концентраціях аж до максимально рекомендованих для цих тестів.
У щурів і кроликів, які отримували ранітидин в дозах до 160 разів перевищують дозу для людини, впливу на фертильність НЕ виявлено.После прийому всередину швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту: Cmax (440-545 нг / мл) досягається через 2-3 години після прийому дози 150 мг; біодоступність – близько 50% через ефект «першого проходження» через печінку. Прийом їжі не впливає на ступінь абсорбції.
Зв’язування з білками плазми – 15%. Проходить через гістогематичні бар’єри, у т.ч. через плацентарний, погано – через гематоенцефалічний бар’єр. Обсяг розподілу – близько 1,4 л / кг. Частково метаболізується в печінці з утворенням N-оксиду (головний метаболіт), S-оксиду і деметилюється. T1 / 2 при нормальному кліренсі креатиніну – 2-3 ч, при зниженні кліренсу подовжується.
Нирковий кліренс – близько 410 мл / хв (свідчить про активну тубулярной секреції). Виводиться переважно з сечею – протягом 24 год у незміненому вигляді виводиться близько 30% перорально і 70% в / в введеної дози, виводиться також у вигляді N-оксиду (менше 4% дози), S-оксиду (1%) і дезметілранітідіна ( 1%).
У літніх пацієнтів T1 / 2 пролонгується, загальний кліренс знижується (пов’язано зі зниженням функції нирок). Досить значні концентрації визначаються в грудному молоці. Швидкість і ступінь елімінації мало залежать від стану печінки і пов’язані в основному з функцією нирок.
характеристика
Антагоніст гістамінових Н2-рецепторов.Ранітідіна гідрохлорид – білий або блідо-жовтий гранульований порошок злегка гіркого смаку з запахом сірки. Гігроскопічний, чутливий до світла. Легко розчинний у оцтової кислоти і воді, розчинний в метанолі, важко розчинний в етанолі, практично не розчиняється в хлороформі, pH 1% розчину 4,5-6,0. pKa 8, 2 і 2,7. Молекулярна маса 350,87.
Хімічна назва Ацілок
N- [2 – [[[5 – [(диметиламіно) метил] -2-фураніл] метил] тіо] етил] -N’-метил-2-нітро-1,1-етендіамін (у вигляді гідрохлориду)
АЦІЛОК
– ранітидин (у формі гідрохлориду) (ranitidine)
Розчин для в / в і в / м введення прозорий, від безбарвного до блідо-жовтого кольору.
| 1 мл | 1 амп. | |
| ранітидин (у формі гідрохлориду) | 25 мг | 50 мг |
2 мл – ампули (5) – блістери (1) – пачки картонние.2 мл – ампули (5) – упаковки осередкові контурні (1) – пачки картонние.2 мл – ампули об’ємом 2 мл (5) – пачки картонні.
2 мл – ампули (10) – упаковки осередкові контурні (1) – пачки картонні.
Блокатор гістаміну H2-рецепторів. Пригнічує базальну і стимульовану гістаміном, гастрином і ацетилхоліном (в меншій мірі) секрецію соляної кислоти. Сприяє збільшенню рН шлункового вмісту і знижує активність пепсину. Тривалість дії ранітидину при одноразовому прийомі – 12 год.
Після прийому всередину ранітидин швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі та антацидів незначно впливає на ступінь всмоктування. Піддається ефекту «першого проходження» через печінку. Cmax в плазмі досягається через 2 години після одноразового прийому всередину. Після в / м введення швидко і практично повністю всмоктується з місця ін’єкції.
Cmax досягається через 15 хв.
Зв’язування з білками – 15%. Vd – 1.4 л / кг. Ранітидин виділяється з грудним молоком.
T1 / 2 складає 2-3 ч. Близько 30% прийнятої дози виводиться з сечею в незміненому вигляді. Швидкість виведення знижується при порушенні функції печінки або нирок.
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; профілактика загострень виразкової хвороби; симптоматичні виразки; ерозивний і рефлюкс-езофагіт; синдром Золлінгера-Еллісона; профілактика «стресових» виразок шлунково-кишкового тракту, післяопераційних виразок, рецидивів кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту; профілактика аспірації шлункового соку при операціях під наркозом.Беременность, лактація (грудне вигодовування), підвищена чутливість до ранітидину.
Встановлюють індивідуально. Всередину для лікування дорослим і дітям старше 14 років застосовують в добовій дозі 300-450 мг, при необхідності добову дозу збільшують до 600-900 мг; кратність прийому – 2-3 рази / добу. Для профілактики загострень захворювань застосовують по 150 мг / сут перед сном. Тривалість лікування визначається показаннями до застосування. Хворим з нирковою недостатністю при рівні креатиніну більше 3.3 мг / 100 мл – по 75 мг 2 рази / добу.
В / в або в / м – по 50-100 мг кожні 6-8 год.
- З боку серцево-судинної системи: в поодиноких випадках (при в / в введенні) – AV-блокада.
- З боку травної системи: рідко – діарея, запор; в одиничних випадках – гепатити.
- З боку центральної нервової системи: рідко – головний біль, запаморочення, відчуття втоми, нечіткість зору; в одиничних випадках (у тяжкохворих) – сплутаність свідомості, галюцинації.
- З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія; при тривалому застосуванні у високих дозах – лейкопенія.
- З боку обміну речовин: рідко – незначне підвищення креатиніну в сироватці крові на початку лікування.
- З боку ендокринної системи: при тривалому застосуванні у високих дозах можливі збільшення вмісту пролактину, гінекомастія, аменорея, імпотенція, зниження лібідо.
- З боку кістково-м’язової системи: дуже рідко – артралгія, міалгія.
- Алергічні реакції: рідко – шкірний висип, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, бронхоспазм, артеріальна гіпотензія.
- Інші: рідко – рецидивний паротит; в одиничних випадках – випадання волосся.
- При одночасному застосуванні з антацидами можливе зменшення абсорбції ранітидину.
- При одночасному застосуванні з антихолінергічними засобами можливе порушення пам’яті та уваги у пацієнтів похилого віку.
- Вважають, що блокатори гістамінових H2-рецепторів зменшують ульцерогеннадію НПЗЗ на слизову оболонку шлунка.
При одночасному застосуванні з варфарином можливе зменшення кліренсу варфарину. Описаний випадок розвитку гіпопротромбінемії і кровотечі у пацієнта, який отримує варфарин.
- При одночасному застосуванні з вісмуту Трікалі діцітрат можливо небажане підвищення абсорбції вісмуту; з глібенкламідом – описані випадки розвитку гіпоглікемії; з кетоконазолом, ітраконазолом – зменшується абсорбція кетоконазолу, ітраконазолу.
- При одночасному застосуванні з метопрололом можливо підвищення концентрації в плазмі крові і збільшення AUC і T1 / 2 метопрололу.
- При одночасному застосуванні з сукралфатом в високих дозах (2 г) можливе порушення абсорбції ранітидину.
- При одночасному застосуванні з прокаїнамідом можливе зменшення виведення прокаїнаміду нирками, що призводить до підвищення його концентрації в плазмі крові.
- Є дані про підвищення абсорбції триазолама при його одночасному застосуванні, мабуть, у зв’язку зі зміною pH вмісту шлунка під впливом ранітидину.
- Вважають, що при одночасному застосуванні з фенітоїном можливе підвищення концентрації фенітоїну в плазмі крові і збільшення ризику розвитку токсичності.
- При одночасному застосуванні з фуросемідом помірно виражене підвищення біодоступності фуросеміду.
- Описаний випадок розвитку шлуночкової аритмії (бигеминии) при одночасному застосуванні з хінідином; з цизапридом – описаний випадок розвитку кардіотоксичності.
- Не можна виключити деяке підвищення концентрації циклоспорину в плазмі крові при його одночасному застосуванні з ранітидином.
- З обережністю застосовують у пацієнтів з порушенням функції нирок.
- Перед початком лікування необхідно виключити можливість наявності злоякісного захворювання стравоходу, шлунка або дванадцятипалої кишки.
- При тривалому лікуванні в ослаблених хворих в умовах стресу можливі бактерійні поразки шлунку з подальшим поширенням інфекції.
Небажано різке припинення прийому ранітидину через небезпеку рецидиву виразкової хвороби. Ефективність профілактичного лікування виразкової хвороби вище при прийомі ранітидину курсами по 45 днів у весняно-осінній період, ніж при постійному прийомі. Швидке в / в введення ранітидину в рідкісних випадках викликає брадикардію, зазвичай у пацієнтів, схильних до порушення серцевого ритму.
- Є окремі повідомлення про те, що ранітидин може сприяти розвитку гострого нападу порфірії, в зв’язку з чим необхідно уникати його застосування у пацієнтів з гострою порфірією в анамнезі.
- На тлі застосування ранітидину можливі спотворення даних лабораторних досліджень: підвищення рівня креатиніну, активності ГГТ і трансаміназ печінки в плазмі крові.
- У тих випадках, коли ранітидин застосовується в комбінації з антацидами, перерва між прийомом антацидів і ранітидину повинен бути не менше 1-2 ч (антациди можуть викликати порушення абсорбції ранітидину).
- Клінічні дані щодо безпеки застосування ранітидину в педіатрії обмежені.
Адекватних і добре контрольованих досліджень безпеки застосування ранітидину при вагітності не проводилося, в зв’язку з чим застосування при вагітності протипоказано.
При необхідності застосування ранітидину в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Клінічні дані щодо безпеки застосування ранітидину в педіатрії обмежені.
З обережністю застосовують у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter.
Related posts
зміст Розповісти ВКонтакте Поділитися в Одноклассниках Поділитися в Facebook Випадки, коли раптово з'являється діарея, нерідкі. Людина не може займатися справами, виходити...
Фахівці Університету Британської Колумбії провели тести і встановили, з якої причини людям складно вибрати активний відпочинок, коли є можливість полінуватися. Результати...
«Глідіаб МВ» - цукрознижуючу лікарський засіб, який застосовується в клінічній практиці при цукровому діабеті 2 типу. У статті ми розберемо «Глідіаб...